Захоплення храмів. Як це було: Ходоси

20 вересня 2014 р. «Правий сектор» і філаретівці зламали двері, зв'язали сторожа і захопили храм УПЦ

Міжконфесійний конфлікт у селі Ходоси Рівненського району Рівненської області розпочав низку рейдерських захоплень в місцевій єпархії УПЦ. Головним ініціатором побоїща на церковному цвинтарі і в самому храмі на цей раз став чиновник високого рангу, голова Рівненської райдержадміністрації Олексій Бучинський, очільник місцевого осередку націоналістичної партії ВО «Свобода». Власне, пан Бучинський керував та брав безпосередню участь у зрізанні замків на церкві села Ходоси та побитті віруючих УПЦ.

20 вересня 2014 року о 16:00, напередодні Різдва Богородиці, у церкві села Ходоси розпочалось святкове вечірнє богослужіння, на яке приїхало духовенство Рівненської єпархії УПЦ. О 16:15 біля храму почали збиратися також прибічники УПЦ КП, серед яких було чимало немісцевих. Розкольники провели збори та ухвалили рішення про передачу храму нещодавно зареєстрованій громаді УПЦ КП. Збори тривали менше 20 хвилин, на них не були присутні віруючі УПЦ, адже в той момент вони молилися в храмі.

«По закінченню зборів прихильники УПЦ КП разом з радикалами з партій "Свобода" та "Правий сектор" розпочали захоплення храму, – пригадує протоієрей Валерій Капітанюк, благочинний Рівненського благочиння. – Під час богослужіння зайшли у церкву, вигнали віруючих і частину духовенства УПЦ, хоча кілька священиків встигли зачинити храм зсередини і продовжити службу Божу».

«Далі радикали не зупинились, принесли генератор, болгарку, металеві дубинки і арматуру, привезені заздалегідь, – згадує ієрей Андрій Тижук, настоятель церкви у селі Ходоси. – Озброєні прибічники Київського патріархату розпочали різати двері. Моїх прихожан, котрі на вулиці намагалися перешкодити їм вдертися у храм, били металевими дубинками, ногами. У бійці за церкву постраждали не лише миряни, а навіть благочинний Рівненського благочиння УПЦ Валерій Капітанюк – на ньому розірвали підрясник, зірвали священицький хрест».

Коли розкольникам вдалося зайти у церкву, вони відразу відслужили подячний молебень про «добровільний» перехід ще однієї парафії в лоно «патріотичної» УПЦ КП.

Варто зауважити, що всі прохання вірян УПЦ про допомогу, спрямовані на адресу міліції, залишилися непочутими. І присутні поруч із храмом під час захоплення представники міліції та СБУ обмежилися тільки спогляданням вищевказаних подій.

Після рейдерського захоплення церкви розкольниками віряни УПЦ почали зводити храм, а рік тому відслужили перше богослужіння у новій, але ще незакінченій церкві.

«Слава Богу, вірних Українській Православній Церкві Господь не полишив, – говорить отець Андрій, – ми маємо нову невелику церкву. Звичайно, люди у селі розділились на два табори і спочатку навіть дуже ворогували поміж собою, але час лікує будь-які рани, все владналось. Мої прихожани переважно ті, хто щонеділі ходив до церкви, хто вміє молитись, вміє прощати, любити і береже православну традицію».

Читайте також

Останнє попередження? Що насправді було сказано Епіфанію на Фанарі

Промова Патріарха Варфоломія 6 січня 2026 року – це перше публічне попередження для Сергія Петровича. І, можливо, останнє.

Чому цькування православної школи в Голосієво – це постріл у наше майбутнє

Генпрокуратура та СБУ відкрили кримінальне провадження проти керівництва православної школи при Голосіївському монастирі Києва. Чому це боротьба проти майбутнього країни.

Два Різдва: як українська влада розділяє народ за календарем

Коли свято віри перетворюється на інструмент політичної боротьби, страждають звичайні люди.

Справа Тихіка: чи має єпископ право захищати свої права в світському суді?

Аналіз подій на Кіпрі показує, що єпископ може постраждати не за порушення канонів, а за їх дотримання

Директор православної школи в Голосієво: Нас оббрехали

Керівник школи при Голосіївському монастирі розповіла, що журналісти перекрутили факти про діяльність вчителів, а в чомусь і прямо збрехали.

Синод чи суд: що чекає на митрополита Тихіка?

На найближчому Синоді Кіпрської Церкви будуть розглянуті найважливіші питання, пов'язані з долею митрополита Тихіка та процедурою обрання єпископів на кафедри.