Погляньте на фото - що буде, якщо у православних спробують забрати Лавру?
Почаевская лавра во время празднования Почаевской иконы Божией Матери, 2018 год
Глава «Київського патріархату» загрожує забрати в Української православної церкви Почаївську Лавру. При цьому він лукаво маніпулює – нібито ця святиня повинна належати українцям. Подивіться на фото і ви зрозумієте всю штучність і надуманість формулювань Філарета.
Лавра вже давно належить українському народу. І «повертати» її нікому не потрібно. Наша святиня знаходиться під омофором Богородиці і є частиною визнаної всім православним світом канонічної Церкви – Української Православної Церкви під керівництвом Блаженнішого Митрополита Онуфрія.
Подивіться на фото і подумайте – до чого закликає Філарет. До рейдерства, до вигнання ось всіх цих прихожан з їх святині. Він хоч розуміє яка буря підніметься, якщо «філаретівці» спробують відібрати Лавру у православних?
Навіщо він провокує нову війну в нашому суспільстві? Хіба всі ці люди на фото – не українці, хіба вони не мають права мати і захищати свою віру? Невже Філарет вважає, що силою і маніпуляцією можна всього досягти?
Воістину – «Сии на колесницах, и сии на конех, мы же во имя Господа Бога нашего призовем. Тии спяти быша и падоша, мы же востахом и исправихомся / Ці - на колісницях, і ці - на конях, ми ж в ім'я Господа, Бога нашого, закличемо. Ці спіткнулися і впали, ми ж встали і розпрямилися».
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.