Неймовірне чудо святителя Іоасафа

Хресний хід у Бєлгороді в день набуття мощей святителя Іоасафа, 1911 рік

Хресний хід у Бєлгороді в день набуття мощей святителя Іоасафа, 1911 рік

«Тоді я навчався в Санкт-Петербурзькій Духовній академії. Знань у мене було багато, а віри справжньої не було. На торжества з нагоди відкриття мощей святителя Іоасафа я їхав з небажанням і думав про величезне скупчення народу, що жадав чуда. Які можуть бути чудеса у наш час?

Приїхав – і заворушилося щось усередині: таке побачив, що неможливо було залишатися спокійним. Зі всієї Русі з'їхалися хворі, каліки – стільки страждань та болю, що важко дивитися. І ще: вселюдне очікування чогось чудесного мимоволі передавалося й мені, незважаючи на моє скептичне ставлення до того, що мало відбутися.

Нарешті прибув Імператор з Сім'єю і було призначено торжество. На торжествах я вже стояв з глибоким хвилюванням: не вірив і все ж чекав чогось. Важко нам зараз уявити собі це видовище: тисячі й тисячі хворих, скорчених, біснуватих, сліпих, калік лежали, стояли по обидва боки шляху, яким мали пронести мощі святителя.

Особливу мою увагу привернув один скорчений: на нього не можна було дивитися без здригання. Усі частини тіла зрослися – якийсь клубок з м'яса і кісток на землі. Я чекав: що ж може статися з цією людиною? Що їй може допомогти?

І ось винесли гроб з мощами святителя Іоасафа. Такого я ніколи не бачив і навряд чи побачу – майже всі хворі, що стояли і лежали уздовж дороги, зцілялися:

сліпі прозрівали, глухі чули,

німі починали говорити, кричати та стрибати від радості,

у калік випрямлялися хворі члени.

З трепетом, жахом і благоговінням дивився я на все, що відбувалося, – і не випускав з уваги того скорченого. Коли гроб з мощами порівнявся з ним, він розсунув руки – пролунав страшний хрускіт кісток, ніби щось розривалося й ламалося всередині нього, і він став випрямлятися із зусиллям – і встав на ноги. Яке потрясіння було для мене!

Я підбіг до нього зі сльозами, потім схопив якогось журналіста за руку, просив записати...»

До Петербургу я повернувся іншою людиною – віруючою.

Архімандрит Досифей

Джерело

Читайте також

«Церква жива!»: як пройшов пасхальний флешмоб СПЖ

Десятки людей з України та інших країн надіслали відео та фото, як вони святкували Пасху Христову.

Що відбувається з хлібом і вином на Літургії?

Для Церкви Літургія – це не театральна вистава, а дія, в якій Дух Святий звершує реальну зміну хліба і вина на Тіло і Кров Спасителя.

Хрест – це про те, що ми ще не зовсім християни

Хрест Христов – це не просто знамено нашого спасіння. Це ще й символ того, яким повинно стати наше серце.

Православний клон язичництва

Час так званого добробуту, коли православна релігія і держава живуть у мирі та злагоді, насправді найгірший час для Церкви Божої.

Нераскрита таємниця плачу Христа над Лазарем

Христос плаче. Воскресіння Лазаря не стало для Нього щасливою подією життя. У Христа не було радості з приводу продовженого терміну ув'язнення душі в тілі.

«Досліди» влади над преподобними лаври: що для християн значать мощі святих

З огляду на кампанію з розкриття мощей Печерських святих є сенс замислитися, яке значення для нас мають святі мощі, і заглибитися в православне вчення про тіла покійних.