Неймовірне чудо святителя Іоасафа
Хресний хід у Бєлгороді в день набуття мощей святителя Іоасафа, 1911 рік
«Тоді я навчався в Санкт-Петербурзькій Духовній академії. Знань у мене було багато, а віри справжньої не було. На торжества з нагоди відкриття мощей святителя Іоасафа я їхав з небажанням і думав про величезне скупчення народу, що жадав чуда. Які можуть бути чудеса у наш час?
Приїхав – і заворушилося щось усередині: таке побачив, що неможливо було залишатися спокійним. Зі всієї Русі з'їхалися хворі, каліки – стільки страждань та болю, що важко дивитися. І ще: вселюдне очікування чогось чудесного мимоволі передавалося й мені, незважаючи на моє скептичне ставлення до того, що мало відбутися.
Нарешті прибув Імператор з Сім'єю і було призначено торжество. На торжествах я вже стояв з глибоким хвилюванням: не вірив і все ж чекав чогось. Важко нам зараз уявити собі це видовище: тисячі й тисячі хворих, скорчених, біснуватих, сліпих, калік лежали, стояли по обидва боки шляху, яким мали пронести мощі святителя.
Особливу мою увагу привернув один скорчений: на нього не можна було дивитися без здригання. Усі частини тіла зрослися – якийсь клубок з м'яса і кісток на землі. Я чекав: що ж може статися з цією людиною? Що їй може допомогти?
І ось винесли гроб з мощами святителя Іоасафа. Такого я ніколи не бачив і навряд чи побачу – майже всі хворі, що стояли і лежали уздовж дороги, зцілялися:
сліпі прозрівали, глухі чули,
німі починали говорити, кричати та стрибати від радості,
у калік випрямлялися хворі члени.
З трепетом, жахом і благоговінням дивився я на все, що відбувалося, – і не випускав з уваги того скорченого. Коли гроб з мощами порівнявся з ним, він розсунув руки – пролунав страшний хрускіт кісток, ніби щось розривалося й ламалося всередині нього, і він став випрямлятися із зусиллям – і встав на ноги. Яке потрясіння було для мене!
Я підбіг до нього зі сльозами, потім схопив якогось журналіста за руку, просив записати...»
До Петербургу я повернувся іншою людиною – віруючою.
Архімандрит Досифей
Читайте також
Мужність бути нареченою: чому всі віруючі душі – жіночої статі
Великий піст розкриває головну таємницю людської природи: щоб по-справжньому зустрітися з Богом, найсильнішому чоловікові доведеться навчитися духовно бути жінкою.
Ісусова молитва: як перетворити життя на «прямий ефір» з Богом
Друга неділя Великого посту присвячена святителеві Григорію Паламі – людині, яка відстояла наше право на реальну зустріч із Творцем.
Дияконські будні: невидима праця за зачиненими дверима вівтаря
Про те, що приховано від очей парафіян, як готується Літургія і чому диякон приходить до храму, коли місто ще спить.
Скляна стіна: як маніпуляція в храмі краде свободу і підміняє Бога
Маніпуляція – давній інструмент виживання. Але зустрічаючись у Церкві, вона краде у людей дорогоцінний дар свободи.
Небесний політ отця Руфа: історія льотчика, який став лаврським насельником
Відмовившись від кар'єри заради Бога, він пройшов через в'язниці та забуття, щоб стати молитовником Києво-Печерської лаври.
Шпигун Бога: тринадцять діб під лампою
У камері ташкентського НКВС професор хірургії пройшов через «операцію», якої немає в медичних підручниках. Історія тринадцятиденного допиту святителя Луки.