Неймовірне чудо святителя Іоасафа
Хресний хід у Бєлгороді в день набуття мощей святителя Іоасафа, 1911 рік
«Тоді я навчався в Санкт-Петербурзькій Духовній академії. Знань у мене було багато, а віри справжньої не було. На торжества з нагоди відкриття мощей святителя Іоасафа я їхав з небажанням і думав про величезне скупчення народу, що жадав чуда. Які можуть бути чудеса у наш час?
Приїхав – і заворушилося щось усередині: таке побачив, що неможливо було залишатися спокійним. Зі всієї Русі з'їхалися хворі, каліки – стільки страждань та болю, що важко дивитися. І ще: вселюдне очікування чогось чудесного мимоволі передавалося й мені, незважаючи на моє скептичне ставлення до того, що мало відбутися.
Нарешті прибув Імператор з Сім'єю і було призначено торжество. На торжествах я вже стояв з глибоким хвилюванням: не вірив і все ж чекав чогось. Важко нам зараз уявити собі це видовище: тисячі й тисячі хворих, скорчених, біснуватих, сліпих, калік лежали, стояли по обидва боки шляху, яким мали пронести мощі святителя.
Особливу мою увагу привернув один скорчений: на нього не можна було дивитися без здригання. Усі частини тіла зрослися – якийсь клубок з м'яса і кісток на землі. Я чекав: що ж може статися з цією людиною? Що їй може допомогти?
І ось винесли гроб з мощами святителя Іоасафа. Такого я ніколи не бачив і навряд чи побачу – майже всі хворі, що стояли і лежали уздовж дороги, зцілялися:
сліпі прозрівали, глухі чули,
німі починали говорити, кричати та стрибати від радості,
у калік випрямлялися хворі члени.
З трепетом, жахом і благоговінням дивився я на все, що відбувалося, – і не випускав з уваги того скорченого. Коли гроб з мощами порівнявся з ним, він розсунув руки – пролунав страшний хрускіт кісток, ніби щось розривалося й ламалося всередині нього, і він став випрямлятися із зусиллям – і встав на ноги. Яке потрясіння було для мене!
Я підбіг до нього зі сльозами, потім схопив якогось журналіста за руку, просив записати...»
До Петербургу я повернувся іншою людиною – віруючою.
Архімандрит Досифей
Читайте також
Бог у підгузках: чому Всевишній став немовлям
Чому нам простіше вірити в «космічну енергію», ніж у Бога, Якому потрібно змінювати пелюшки, і навіщо Всемогутній вирішив стати безпорадним.
Божественна математика від старця Паїсія: Як нулі можуть стати мільйонами
Зимова зустріч у келії Панагуда. Чому ми рахуємо свої гріхи та успіхи за законами людської бухгалтерії, а Бог – за законами любові, де 2+2 не завжди дорівнює 4.
Ікона «Несподівана радість»: Чому Богородиця іноді руйнує наш комфорт?
Яка страшна історія прихована за затишною назвою ікони, про духовне «роздвоєння особистості» і чому Бог змушений діяти, як хірург.
Чому з десяти виживає лише один: страшна статистика вдячності
Розбір євангельської драми про проказу. Про те, чому віра – це стрибок над здоровим глуздом і чому «сини царства» ризикують опинитися в темряві.
Німий вбивця душі: чому відсутність болю – найстрашніший симптом
Біологія лепри пояснює катастрофу сучасного безчуття. Про демієлінізацію совісті, цифровий цинізм і втрату людської подоби.
Вимкни новини, увімкни молитву: поради старця Паїсія Святогорця
Про те, як перетворити стрічку тривожних новин на чотки і зберегти розум за методом афонського старця, який знався на чистому ефірі та довірі Командиру.