Іноді просто потрібен пост. Ось, потрібен, і все тут!
Церква піклується про кожного свого сина і про кожну свою доньку
Людина не повинна бути в постійному споживанні всього, що їй хочеться. Це знищує в людині первинне, робить її дебелою, важкою, неживою. Тому нарікати на пост не варто. Як не варто, наприклад, обурюватися батьками, які будять у школу, кажуть, що треба почистити зуби, вмитися, зробити зарядку, поснідати.
Церква піклується про кожного свого сина і про кожну свою доньку. І пост, утримання – необхідна вправа для тверезості душі, яку пропонує нам свята Церква.
Приймемо цю турботу з вдячністю. І довіримося з любов'ю Матері-Церкві.
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.