День тезоіменитства Блаженнішого Онуфрія
Ігумен Онуфрій (крайній праворуч) з братією Троїце-Сергієвої Лаври
Було це так.
У Видавничому відділі тоді виходили томи місячних Міней, в яких друкувалися служби на честь святих. Мені було доручено складання до цих служб коротких житійних довідок (1-2 сторінки машинописного тексту).
Коли справа дійшла до преподобного Онуфрія Великого, мені сказали, що житіє вже написано відомим духівником Лаври – отцем Онуфрієм Березовським, але текст цей дуже великий, треба поїхати до нього в Загорськ і разом з ним скоротити його до потрібного розміру.
Я і поїхав.
Отець ігумен взяв сторінки і сказав, що все зробить.
Через кілька днів я знову приїхав, але автор житія зміг скоротити тільки до 5 сторінок: «Я намагався, але далі скорочувати рука не піднімається – там важливе кожне слово; сам роби, що хочеш».
Довелося робити цю невдячну роботу.
Через кілька місяців отця Онуфрія несподівано перевели настоятелем в Спасо-Преображенський храм Афонського подвір'я до нас в Передєлкіно.
Тоді ми стали зустрічатися частіше. Я приводив до нього для Хрещення багатьох людей, в тому числі і мого друга-студента, нині відомого доктора Vladimir Nikitin.
На долю служіння Блаженнішого Онуфрія випали важкі роки архиерейства в Україні, яку роздирають розколами, а нині і громадянською війною.
Митрополит Онуфрій має незаперечний авторитет в Україні. Він був обраний більшістю голосів на Соборі єпископів таємним голосуванням 17 серпня 2014 року Предстоятелем Української Православної Церкви.
Господи, дай сили і здоров'я Блаженнішому Онуфрію нести свій хрест Первосвятителя!
Многая і благая літа!
А ми, разом з його багатомільйонною паствою, низько вклоняємося йому у вдячній молитві Господу.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади