К сегодняшней встрече патриархов Кирилла и Варфоломея

Патриарх Кирилл и Патриарх Варфоломей

1. Томос некому давать. Он всегда дается сформировавшейся национальной церкви – тут ее нет. Вместо этого предполагается варить борщ из трёх ингридиентов – союза двух православных объединений представляющих явное меньшинство православных страны (см. первый коммент про статистику) и аморфной трети УПЦ (см. пункт 2). И ещё не факт что из всего этого удасться слепить церковь. Логично было бы давать Томос УПЦ КП, но украинские власти и общественность хотят сделать «красиво».
2. Надежды, что от УПЦ удастся откусить крупный кусок в пользу нового объединения растаяли. Вместо предполагавшихся 30% УПЦ готовых перейти сразу и до 50-70% потом, твердо о своей готовности уйти заявили 30 священников, т.е. 0,3% духовенства и сотня мирян. Это в сто раз меньше ожидаемого. Зато УПЦ собрало 75 тыс. подписей против автокефалии. А это значит, что УППЦ, даже если её удастся создать, предстоит оставаться церковью меньшинства. У неё будет примерно 4000 священников (половина из которых в Галиции) против 10000 у УПЦ.
3. Вся история с автокефалией проводится в рамках президентской кампании человека, которому её скорее всего не выиграть (5 место в рейтинге кандидатов) и поддерживается парламентом, который вряд ли будет переизбран в таком же виде на новый срок. Как воспримут старые обязательства новые власти – Бог весть. С другой стороны – в самой Турции непредсказуемый в своей политике Эрдоган, который сейчас против США и дружит с РФ. В целом политические риски проекта крайне велики.
4. Несмотря на желание отомстить патриарху Кириллу за срыв Вселенского собора, радикальная ссора с РПЦ – по прежнему крупнейшей и богатейшей православной церкви – чревата самыми разными неприятностями. Несмотря на все трения, РПЦ исторически поддерживала Константинополь в разных трудных ситуациях. Чем это может компенсировать объединенная УППЦ, если сейчас в УПЦ КП денег нет даже на то, чтобы раз в двадцать лет обновить машину патриарха Филарета?
5. Сам по себе Филарет – человек с крайне сомнительной церковной репутацией, и к тому же твердо гнущий свою линию – во главе объединенной церкви должен стать только он. А что если УАПЦ с этим не согласится, когда Томос будет выдан? (см. этот пост с начала).

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади