О кружке почитателей памяти Блаженнейшего Владимира
Встреча на вечере памяти Блаженнейшего Владимира в Национальном заповеднике «София Киевская», 23 ноября 2014 года
На даный момент в Церкви сформировался некий круг почитателей памяти почившего в Бозе Блаженнейшего Митрополита Владимира. Все бы ничего, потому что нет ничего зазорного в чествовании бывшего предстоятеля УПЦ. Но эти почитатели, в идею памяти о почившем блаженнейшем вкрапливают мысль о том, что они и только они знают мировозренческую сущность почившего предстоятеля, его линию управления Церковью в Украине и эту линию с постоянной регулярностью противопоставляют нынешнему руководству УПЦ и её главе Митр. Онуфрию.
Во всех ситуациях у них между строк можно читать: «Мол, Митрополит Владимир поступил бы иначе», - и только они точно знают как, а себя позиционируют не иначе как продолжателями дела покойного предстоятеля. Такая же позиция в этом «кружке» и по поводу нынешних отношений УПЦ с Фанаром. Но вот незадача. Ещё при жизни Митр. Владимира уже была подобная но чуть менее драматичная и трагичная ситуация в 2008 г. А сегодня я наткнулся в старом календаре обращение Митр. Владимира к Константинопольскому Патр. Варфоломею. Очень знаете ли занимательный текст, который остается актуальным и на сегодня. Считаю, немешало бы его показать некоему молодому митрополиту, странствующему архимандриту и священнику оставившему облачение и ушедшему в мир искать истину, но почему-то вернувшемуся.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.