Правдива казка про Томос
Бог дав нам свій ТОМОС: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного і ви»
В одній країні пішов дощ, ні – проливна злива, та така, що не залишилося жодної людини, яка б під нею не промокла. Але диво було в тому, що кожна молекула цієї зливи була просякнута небесною ЛЮБОВ'Ю. І вийшло так, що ця ЛЮБОВ увійшла в кожну клітинку всіх людей, які потрапили під цей Чудовий Дощ.
Потім вийшло сонце, і світ став зовсім іншим. Люди стали посміхатися один одному. Зникла всяка ворожнеча і ненависть. Солдати з жахом і огидою покидали зброю, водії маршруток зіскакували з сидінь і самі стали підсаджувати бабусь-пенсіонерок в автобуси. З мови людей зникли всі матюки. Турбота у жителів цієї країни була тільки одна –любити всіх і кожного, служити людям, молитися за них, співчувати, милувати, милувати і милувати. Не пам'ятати зла, не бажати нікому зла, не говорити і навіть боятися мислити про зло!
Після цього дощу зникли всі питання і претензії. Кожен став жити з любов'ю, робити свою справу з любов'ю, прощати з любов'ю, ставитися не тільки до людей, але навіть до найменшої комашки, до гілочки на дереві з любов'ю. У цій країні настав МИР.
Все що нам потрібно – це любов. Для єдності нації, Церкви, людей один з одним, для всього того, що побутовою мовою зветься щастям, нам потрібно тільки одне - ЛЮБОВ. Які ж ми все-таки сліпці і дурні, якщо ми не розуміємо того, чого вчить нас БОГ. Найбільша заповідь і, мабуть, єдина, яку потрібно виконувати – це ЛЮБИТИ! Якби ми навчилися любити, всі інші заповіді нам були б не потрібні. Чому ми ніяк не можемо зрозуміти, що всі «закони і пророки», всі правила і приписи, всі норми канонічного права, всі житія святих і праведників, кожна буква Євангелія, все те, що дає нам Церква – ВСЕ ЦЕ заради одного – щоб ми навчилися ЛЮБИТИ БОГА І ЛЮДЕЙ.
Бог відкрив нам своє нове ІМ'Я, те, котре ніхто до цього не знав і не чув навіть про нього. Всім був відомий БОГ Всевідання, Всемогутності, Премудрості та ін., але нікому не був відомий Бог, який може любити своїх ворогів. Той, хто здатний померти за них, хто здатний мучитися і страждати заради тих, хто Його ненавидить.
Увійти в життя вічне може тільки та людина, яка одягнеться в ризи жертовної любові – іншого шляху немає. Царство Боже – це, перш за все, Царство Любові, це Царство лагідних, чистих і смиренних дітей, а не воїнів-завойовників.
Бог дав нам свій ТОМОС: «Нову заповідь Я вам даю: Любіть один одного! Як Я вас полюбив, так любіть один одного і ви». (Іван. 13:34). Але ми замінили його на свої дрібні «томосики» думок, суджень, інтересів, вигоди і ін. У кожного такого «томосика» своя правда, але істина-то одна і називається вона – Любов.
Читайте також
Різдво в аду: чому Бог народився не в палаці, а в хліві
Ми звикли до солодкої казки, але Бог народився в бруді та холоді. Як знайти світло, коли навколо темрява і смерть? Це свято не для ситих, а для тих, хто хоче вижити.
День перед Чудом: як не проспати Різдво в кухонній метушні
Розбираємо приховані сенси Святвечора. Чому Царські часи читаються в тиші, навіщо потрібен голод перед бенкетом і де насправді запалюється Вифлеємська зірка.
Прокляття роду: як зупинити естафету болю і змінити долю
Родовід Христа – не парад героїв, а список убивць і блудниць. Ми успадковуємо страхи предків, але можемо стати фільтром, який зупинить зло.
Досьє на Бога: як пророки бачили Різдво Христове за 700 років до події
Про те, чому Старий Завіт – це не нудна передісторія, а «спойлер» до Євангелія, і як давні тексти працюють як координати для зустрічі з Творцем.
Раб зірок чи син Бога? Чому гороскоп – це в'язниця, а Промисел – це квест
1 січня нам обіцяють початок «року Коня» і розписують долю по хвилинах. Розбираємося, чому віра в долю принижує людину і як Бог перебудовує маршрут нашого життя.
Новий рік на кладовищі: картина-пророцтво про наше життя
Замість олів'є – холод могильних плит. Історія однієї картини 1984 року, яка стала моторошним дзеркалом нашої реальності та іконою сьогодення.