Под громкие аплодисменты возбуждённой толпы НЕ дать Томос
Иерархи Фанара
Урок Византийской политики
Иногда вызывают искренние "восхищение" традиции Византийской политики.
Вдумайтесь:
1. Под громкие аплодисменты возбуждённой толпы НЕ дать Томос, но провозгласить "ставропигию" над Киевом - право собственности на монастыри и храмы всех православных конфессий - "то что было Филарета, Макара и Онуфрия - теперь моё"). КП и УАПЦ пошли за Томосом и попали в плен. Де-факто похоже на создание "экзархата";
2. Бросить печенюжки "снятия анафемы", при этом лишив обоих "патриархов" сана, их церкви - самостоятельности, и стравив в борьбе борьбе за престол на неопределенное время. Все под громкие аплодисменты;
3. Отозвать "юридические обязательства" 1686 не отзывая само письмо));
4. И снять с себя любую ответственность за возможное дальнейшее противостояние.
Красавчик. Политики и политологи учитесь!
Только помните, что благодаря политике Византийской империи уже 600 лет как не существует.
Читайте також
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.