Христианин не может ориентироваться на ненависть к политическим оппонентам
Украинцы должны любить Бога а не ненавидеть Москву
Людям, для которых главное - это политика, а главное в политике - как-нибудь насолить (реально или символически) Москве, могут легко признать патр.Варфоломея хоть Primus Sine Paribus, хоть Владычицей Морскою, хоть Архангелом, хоть Верховным Рептилоидом Галактики - для них это все равно в любом случае ничего не означает, через месяц они с такой же легкостью объявят его ворогом нации и запишут на миротворец.
Для верующих людей богословские утверждения обладают смыслом - и принимая их, человек принимает на себя самые серьезные обязательства, которые только могут быть. Поэтому для христианина менять свое богословие по политическим соображениям - на почве большой личной неприязни к Москве, Вашингтону или бывшему работодателю - это абсолютно неприемлемая вещь, одна мысль о которой глубоко оскорбительна.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.