Мать не предают. Особенно, когда ей грозят унижения, гонения и террор
г.Кировское, Литургия в разрушенном храме св. Иоанна Кронштадского, 2014 г.
В разговорах со знакомыми так или иначе поднимается вопрос – а как быть дальше, стоит или не стоит переходить из УПЦ в церковную структуру, которая создается Константинополем?
Моя личная позиция такова. Я не знаю предоставят или не предоставят Украине автокефалию, будет здесь существовать или не будет здесь существовать подконтрольная Константинополю Киевская митрополия.
Я знаю другое. Когда-то меня, со всеми моими немощами, грехами и страстями, обняла Украинская Православная Церковь. Здесь я встретил Бога, здесь мне дали смысл жизни и поддерживали в самые трудные для меня минуты.
Украинская Православная Церковь, если можно так выразиться, стала для меня настоящей и единственной матерью. А мать, как известно, не предают. Особенно в условиях, когда ей грозят унижения, гонения и тотальный террор.
Поэтому я останусь со своей матерью. Пусть ее назовут хоть "Гондурасской церковью в Украине", она будет для меня единственной и любимой.
Маму не предают. Все остальное - от лукавого.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.