Причетні до української автокефалії вважають себе творцями історії

Президент Петро Порошенко і глави УАПЦ і УПЦ КП

Таке відчуття, що люди, причетні до автокефального процесу, всі, що – просять, дають, пишуть, говорять, навколо цього галасують – усі без винятку, вважають себе творцями історії. У всіх закутках Фейсбуку тільки і пишуть, що про історичність моменту, епохальність події і значимість для історії тих, «у кого вийшло».

І кожен, вочевидь, сподівається, що вдячні нащадки, згадуючи всує і не всує автокефалію, помісність і Томос, поряд з глобальними і самозваними патріархами, раз на рік церковними депутатами, журналістами, які марять автокефалією, президентами, які причащаються в уніатів, з-під поли канонічними попами і стамбульськими котами, пом'януть і його серед творців єдинопомісной. Та й як інакше, адже в нас на очах твориться історія!

Ось не знаю, як щодо історії, але, дивлячись на те, що діється, можу припустити, що якщо нащадки і згадають авторів автокефалії, то не інакше, як саркастично. Тобто без патетики і пафосу, дивлячись на сьогоднішню дійсність і її творців зовсім з іншого, можливо, несподіваного ракурсу.

Читайте також

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.

Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»

Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.

Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри

Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.

Різдво без канікул

Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.