Миряни і духовенство повинні хоча б в соцмережах висловити підтримку УПЦ

Блаженніший Митрополит Онуфрій

Люди православні! Через різні відмовки, хто через боягузтво, хто через острах втратити насиджений трон, хто через тиск на них з боку певних осіб, хто просто через надмірне накопичення земних благ зник в якусь відпустку, хто просто обмежився «відмазкою» проведення не загальних зборів священиків, а для «відбуваловки» провів хоча б «єпархіальну раду», хто з «корпоративно-плотської» єдності мовчить, але не всі архієреї УПЦ ще провели єпархіальні збори духовенства з підтримки Предстоятеля Канонічної УПЦ Блаженнішого Митрополита Онуфрія.

Тому, не чекайте, що вони стануть активніші, не чекайте, дорогі побратими священики і люди православні! Пристосуванців не переробити, та й чи потрібно – «нехай ідуть» своїм шляхом до «new-church», але ми, віруючі в Христа парафіяни і духовенство, просто зобов'язані розширити рух всією Києвською Руссю на підтримку стійкої позиції щодо захисту Канонічного Православ'я Предстоятелем нашої УПЦ.

Якщо в кожній єпархії священики покажуть свою позицію хоча б в соцмережах, їх заклики підхоплять інші єпархії, опублікують у православній пресі й уся наша широчінь стане беззастережною міццю, що доводить нашу соборність, а не боягузтво і духовне утриманство.

Якщо в кожній єпархії миряни запропонують такі звернення зробити своїм священикам, а може і підписати їх спільно, то ми зможемо, як Хресним Ходом в Києві, так і Хресним ходом в соцмережах показати свою непорушну єдність.

Я вже не одноразово відновлюю посилання на мою пропозицію – проведіть теж саме на своїх сторінках у соцмережах із закликами ваших священиків і архієреїв!

Читайте також

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.

Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»

Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.

Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри

Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.

Різдво без канікул

Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.