Миряни і духовенство повинні хоча б в соцмережах висловити підтримку УПЦ
Блаженніший Митрополит Онуфрій
Люди православні! Через різні відмовки, хто через боягузтво, хто через острах втратити насиджений трон, хто через тиск на них з боку певних осіб, хто просто через надмірне накопичення земних благ зник в якусь відпустку, хто просто обмежився «відмазкою» проведення не загальних зборів священиків, а для «відбуваловки» провів хоча б «єпархіальну раду», хто з «корпоративно-плотської» єдності мовчить, але не всі архієреї УПЦ ще провели єпархіальні збори духовенства з підтримки Предстоятеля Канонічної УПЦ Блаженнішого Митрополита Онуфрія.
Тому, не чекайте, що вони стануть активніші, не чекайте, дорогі побратими священики і люди православні! Пристосуванців не переробити, та й чи потрібно – «нехай ідуть» своїм шляхом до «new-church», але ми, віруючі в Христа парафіяни і духовенство, просто зобов'язані розширити рух всією Києвською Руссю на підтримку стійкої позиції щодо захисту Канонічного Православ'я Предстоятелем нашої УПЦ.
Якщо в кожній єпархії священики покажуть свою позицію хоча б в соцмережах, їх заклики підхоплять інші єпархії, опублікують у православній пресі й уся наша широчінь стане беззастережною міццю, що доводить нашу соборність, а не боягузтво і духовне утриманство.
Якщо в кожній єпархії миряни запропонують такі звернення зробити своїм священикам, а може і підписати їх спільно, то ми зможемо, як Хресним Ходом в Києві, так і Хресним ходом в соцмережах показати свою непорушну єдність.
Я вже не одноразово відновлюю посилання на мою пропозицію – проведіть теж саме на своїх сторінках у соцмережах із закликами ваших священиків і архієреїв!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади