Политпроект «Томос-2018» это не христианство, а сектанство
Президент Петр Порошенко и Патриарх Варфоломей - инициаторы политпроекта «Томос-2018»
Вновь и вновь, читая представителей автокефализма, убеждаюсь, что это сектантское движение по своей сути, базовой категорией которого является принцип отделения, в основе которого – национальный признак: мы –не русские, а значит, «имеем право» (категория права здесь тоже особая) на «свою» церковь (как будто бы Церковь можно приватизировать). К сожалению, это движение с приставкой contra -, а не pro-...
И как ни стараются всякие «Відкриті Православні Університети Святої Софії-Премудрості» и господины Коваленки натянуть на это предприятие хоть тень религиозного пафоса (возможно, даже искренне), все-равно, даже беглый взгляд на риторику вскрывает «Томос-2018» как политпроект с сильным этнофелитическим душком... Это уже какая-то другая религия, но точно не христианство, весь этос которого, еще с Гефсиманской молитвы, направлен на «ЕДИНСТВО».
Читайте також
Як зовнішність ввела в оману у храмі
Хочете історію яка навчила мене не судити про людей по зовнішності?
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?