Такої народної любові, яку має Блаженніший Онуфрій, немає ні в кого

Блаженніший Митрополит Онуфрій

Взагалі-то ченці не відзначають свій день народження. Ченцю не належить що-небудь святкувати, крім церковних свят. Блаженніший так і чинить. До речі, при нинішньому Київському Митрополиті поступово відійшла колишня традиція супроводжувати церковні свята або ж особисті пам'ятні дати архієрея рясними застіллями. Аскетизм Блаженнішого позитивно діє на його оточення – і це добре.

Митрополит не відзначає день народження по-світськи. Він молиться – служить Божественну літургію. Ми теж молимося цього дня в храмі або вдома. Ми дякуємо Господу за те, що Він послав нам потрібну людину в потрібний момент. Просимо, щоб зміцнив його і зберіг.

Блаженніший Онуфрій дуже потрібен Церкві сьогодні. Він необхідний Україні, він потрібен всьому світу. В Україні зараз вирішується питання про єдність світового Православ'я, а значить – питання про долю всього Всесвіту. І Блаженніший є ключовою фігурою в цій темі.

Хотілося б відзначити наступне. Теперішній Предстоятель Церкви змушений висловлюватися не тільки з питань духовного життя або церковного устрою, а й за темами, в яких життя суспільства стикається з буттям Церкви. Говорить про це і Київський Митрополит. І тут відбувається чудова річ – духовний вигляд Блаженнішого дає вагу і силу його архіпастирському слову.

Про що б не говорив владика: про політику і політиків, про війну, поділ українського суспільства, націоналізм і патріотизм, автокефалію – він дивиться на всі ці явища очима Євангелія. Його свідчення сприймається як справжній голос Церковного Передання. І якщо християнин дійсно любить Бога і ставить віру вище за будь-яку ідеологію, вище за любов до Батьківщини, вище за все взагалі – йому по дорозі з Блаженнішим Онуфрієм.

Можна сказати, що Блаженніший, всупереч своєму бажанню, стає сьогодні культовою фігурою. Мережею гуляють сотні його фото, цитати з проповідей та інтерв'ю, свідчення про нього авторитетних сучасних ієрархів і подвижників. Його богослужіння збирають безліч людей.

Народна любов до Блаженнішого – дуже важливий факт. Це те, що неможливо купити або отримати обманом. Душі простих людей тягнуться до Митрополита Онуфрія, тому що вони відчувають: цей єпископ – дійсно ікона Христа. Змучений народ України бачить у своєму архіпастирі істинні плоди правильного християнського життя, про які написав апостол Павло: «Любов, радість, мир, довготерпіння, благість, милосердя, віра, лагідність, стриманість» (Гал. 5, 22-23). Тому і любить його, тому і слідує за ним.

Такої народної любові, яку має наш Блаженніший, не має більше ніхто з публічних осіб України! І тим більш несприятливо на тлі образу Блаженнішого виглядають ті, хто йде нині проти УПЦ та її Предстоятеля.

Шкода, що цього не враховують зараз противники Церкви. Вони увійдуть в історію як богоборці. Блаженніший же назавжди залишиться в народній пам'яті як Божа людина, що закликає до виконання євангельських заповідей. Чи замислюються про це нові «леніни» і «хрущови»? Навряд. Якби замислювалися, не творили б того, що творять.

Сьогоднішня церковна ситуація дуже нагадує початок 20-х років минулого століття. До влади прийшли безбожники, над Церквою згущуються хмари. Безпрецедентний тиск відчуває Патріарх Тихон і його духовенство. Держава за допомогою Константинополя створює псевдоцеркву для виконання своїх ідеологічних планів. Гоніння вже починаються. Храми поступово захоплюються розкольниками.

Як все схоже зараз... І хочеться побажати Блаженнішому Онуфрію сьогодні: «Дорогий Владико! Ваш шлях дуже схожий на хресний шлях святого Патріарха Тихона. І ми молимо Бога, щоб Він дав Вам сили донести цей хрест до кінця. Поки йдете ви, ми йдемо за вами. Якщо не стане Вас – можемо зупинитися і ми. Нехай Господь зміцнить Вас і збереже для Церкви. Вона так потребує сьогодні Вашого пастирського слова і молитви».

Многая літа, наш улюблений Блаженніший Владико!

Читайте також

Небесний політ отця Руфа: історія льотчика, який став лаврським насельником

Відмовившись від кар'єри заради Бога, він пройшов через в'язниці та забуття, щоб стати молитовником Києво-Печерської лаври.

Шпигун Бога: тринадцять діб під лампою

​У камері ташкентського НКВС професор хірургії пройшов через «операцію», якої немає в медичних підручниках. Історія тринадцятиденного допиту святителя Луки.

Демон на порозі: що Каїн знав про молитву

Авель не вимовляє в Біблії жодного слова. Чотири глави – і повна мовчанка. Його єдина промова – голос крові із землі. Але іноді тиша говорить точніше за будь-які слова.

Торжество православ'я: чому за золотом риз часто ховається розчарування

Про те, чому неофіти 90-х пішли в тишу, як розпізнати «темного двійника» Церкви і де насправді шукати світло.

Свічковий огарок і чиста совість: історія пономаря Саші

​Маленька спокуса у великому світі війни. Про те, як звичайний згорток використаних свічок став для юного вівтарника мірилом чесності та шляхом до перемоги над самим собою.

Жінка, яка перемогла гріх

Перше читання Покаянного канону завершується. І святий Андрій Критський розкриває образ героїні церковної історії, яку Бог спіймав на живця.