Высказывание Порошенко о Церкви – выстрел себе в ногу

«Представители РПЦ» должны покинуть государство и «вернуться» в Россию, заявил Президент Украины Пётр Порошенко

Порошенко заявил, что «русской церкви нечего делать в Украине». Поскольку русской церкви как таковой в стране и нет – а есть только Украинская Православная Церковь Московского Патриархата, только она и может иметься в виду.

И это множество – речь идет о миллионах – граждан Украины, которым «нечего делать» у них на родине.

Если принимать в целом патриотический нарратив – Украина борется с агрессией России, которую поддерживают зрадники внутри страны –  то объявлять скопом врагами членов крупнейшей религиозной общины страны это чрезвычайно контрпродуктивно и выстрел себе в ногу. Любой разумный политик, действующий в интересах страны, пытался бы привлечь их на свою сторону.

Но это с точки зрения интересов государства –  с точки зрения личных интересов Порошенко это, очевидно, не так – о своих личных интересах он умеет заботиться, он неплохо обогатился, пока его страна стала беднейшей в Европе. 

Я понимаю, что госдеп это поддерживает –  но то политика, государственные интересы, а кто принимает ритуальные фразы про американские принципы всерьез, тот подобен советскому пионеру, который всерьез верил в идеалы коммунизма.

У меня больше претензий на этом фоне к примусу и первоиерарху, который типа претендует пасти мою душу, в составе всего православного мира. Любой благонамеренный человек –  не говорю христианин, не говорю, пастырь церкви, не говорю - претендент в верховные пастыри –  отказался бы участвовать в правительственных нападках на Церковь.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади