Имеют ли право на молчание те, кто призван быть пастырем?
«И он зовет своих овец по имени и выводит их... идет перед ними»
Говорят, что молчание – золото. Но всегда ли такое «богатство» уместно, и имеют ли право на молчание те, кто призван быть пастырем? В одной из Своих притч, Господь говорит о том, что «входящий дверью есть пастырь овцам... и овцы слушаются голоса его, и он зовет своих овец по имени и выводит их... идет перед ними; а овцы за ним идут, потому что знают голос его. За чужим же не идут, но бегут от него, потому что не знают чужого голоса.» Ин. 10:1-5
Так что же так крепко связывает уста некоторым пастырям, что вместо их голоса мы слышим лишь гробовое молчание? Страх, что их голос не будет узнан, так как он сильно изменился в силу обстоятельств нового времени? Или холодный расчёт, чтобы этим голосом, который стал более похож на голос вора и разбойника, не распугать прежде времени овец?
Так и хочется каждому из них задать вопрос из чинопоследования Венчания: «НЕ ОБЕЩАЛСЯ ЛИ ИНОЙ НЕВЕСТЕ ???»
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.