Церковь избежала чудовищной ловушки
Участники Собора епископов УПЦ 13 ноября 2018 года
Читая вчерашние новости, среди которых проскакивали материалы с заявлениями ряда чиновников, журналистов и других представителей «автокефального лобби» о том, что на встрече Порошенко с епископами УПЦ должны быть приняты судьбоносные и исторические решения, меня не оставляет чувство, что наша Церковь, с Божьей помощью, вчера избежала какой-то чудовищной ловушки. Связанной, скорее всего, с попыткой хоть тушкой, хоть чучелом провести так называемый объединительный собор.
Иначе эти пафосные речи объяснить трудно. Как и громадное разочарование после решения УПЦ не ехать в Украинским дом.
А там все могло быть и так. Приезжают наши, их встречают, сажают в кресла, а через минут 15-20 в помещение заходят представители руководящего состава «УПЦ КП» и «УАПЦ».
С трибуны звучит ремарка приблизительно такого рода. «Будете общаться тут до тех пор, пока не объединитесь».
И все.
Может все это не более чем фантазии. Но почему-то сердце подсказывает, что вчера могли произойти и совершенно иные события.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади