РПЦЗ: Відновлення єдності всередині РПЦ не було «легалізацією розколу»

Патріарх Алексій II і митрополит Східно-Американський Лавр після підписання Акту про канонічне спілкування. Москва, 2007

У зв'язку з поширенням некоректних заяв у ЗМІ на адресу РПЦЗ, що з'явилися останнім часом, портал «Православне життя» опублікував офіційний коментар протоієрея Серафима Гана, керуючого справами канцелярії Архієрейського Синоду, секретаря Першоієрарха Руської Зарубіжної Церкви.

У своєму коментарі представник РПЦЗ зазначив, що будь-які порівняння Руської Зарубіжної Церкви з «філаретівцями» і «самосвятами» є некоректними і неправдивими, чому є безліч прикладів і свідчень.

Він підкреслив, що Помісні Православні Церкви ніколи не визнавали ні Філарета Денисенка і його послідовників, ні самосвятів, на відміну від основоположників Руської Зарубіжної Церкви.

«Більш того, на недавньому Архієрейському Соборі Сербської Православної Церкви було зазначено: "Константинопольським Патріархатом прийнято канонічно необґрунтоване рішення реабілітувати і визнати за єпископів двох ватажків розкольницьких груп в Україні – Філарета Денисенка і Макарія Малетича"», – написав протоієрей.

«Відновлення єдності всередині Руської Православної Церкви, що відбулося в 2007 році, ні в якій мірі не стало "легалізацією розколу", а стало взаємним визнанням один одного, примиренням всередині Руської Православної Церкви і відновленням повноти братського спілкування в ній. Так, при цьому було покаяння з боку кліриків, в роки роз'єднання перейшли з однієї юрисдикції в іншу без відпускної грамоти. Вони направили покаянні листи своїм колишнім правлячим архієреям, отримали прощення своїх архіпастирів і були визнані в священному сані», – підсумував отець Серафим і навів слова А. В. Карташова зі статті «З'єднання Церков у світлі історії», які, на його думку, максимально точно описують те, як відбувалося возз'єднання РПЦ і РПЦЗ: «Дві благодатно живі частини Церкви знову зовні і помітно з'єдналися, очевидно, невидимо, за час їхньої сварки, не перестаючи бути з'єднаними в лоні Духа Святого, Животворящого Церкву. Це не "унія" і не "приєднання", але примирення".

Як повідомляла СПЖ, раніше митрополит Вінницький і Барський Симеон, аргументуючи відсутність свого підпису під Постановою Архієрейського Собору УПЦ, повідомив, що незгоден з деякими його пунктами, зокрема, про необхідність покаяння розкольників. На його думку, «ми маємо приклади навіть в недавньому минулому, 2007 році, коли без всякого покаяння актом про підписання возз'єднання були об'єднані дві структури – РПЦ і РПЦЗ».

Читайте також