Сценарії майбутнього і знову питання: «А таке нам потрібно»?

Глава УГКЦ архиепископ Святослав (Шевчук) и Президент Петр Порошенко

Знову Вінниця!

Якщо тільки розмови про «об'єднанння» породжують такі пристрасті, то що буде коли наступить це «єднання» і одні розпочнуть захоплювати храмі, а інші їх відстоювати? Я не розумію того, навіщо це владі? Іще одне протистояння між людьми та віруючими людьми і владою!

Це ж, однозначно, не добавляє нікому голосів та рейтингу, а тільки породжує нестабільність та ворожнечу. Всі ж релігійні громади УПЦ - це місцеві люди, які будували храм, ремонтували та утримували їх, а вони якщо місцеві, то які вони «москалі»? В селах в храм регулярно ходить, умовно, 30-40 чоловік, а інші не ходят, тому що не віруючі, а не тому, що місця в храмі не вистачає. Я не беру до уваги Пасху, Водохреща та інші Свята, де щось святят, тому люди йдуть не на Службу, а за «чимось».

Так ось, наприклад, віруючих людей вигнали та забрали храм, але хто в нього буде ходити? Хто не ходив, то і не буде ходити! Віруючі люди, як ті мурахи, знову щось збудують, або навіть по-домам будуть молитись, а хто виграє від цього? Віруючі люди Бога не втратять, а невіруючі отримають тільки пустий храм і те, що ніхто не буде вчити їх дітей віри, тому що ми займались школами.

Хоч ба, напевно прийдуть греко-католики, ми православні друг дружку «перемолотимо», а вони прийдуть і принесуть нашим дітям нову віру, «патріотичну». Як заявив Глава УГКЦ архієпископ Святослав (Шевчук): «Наступним кроком є екуменічний діалог між УГКЦ і об’єднаним українським православ’ям у напрямку відновлення первісної єдності цієї Церкви», зрозуміло, що в єдності з Папою Римським.

Ось такі сценарії майбутнього і знову питання: «А таке нам потрібно»?

Читайте також

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.

Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»

Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.

Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри

Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.

Різдво без канікул

Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.