Пост – это дорога

А потом обнаружить бы Его, в самом конце путешествия, в яслях, в вертепе Вифлиемском.

А что – пост? Пост –  это дорога. В дороге лучше всего познаются попутчики: друзья ль они, или обычные негодяи. В пост, как и в дорогу, берешь все самое нужное, самое простое, без излишеств. Кладешь строго на свое место, что бы не искать долго: знаешь где оно и, не останавливаясь, достанешь.

Тут, вот, такое доброе дело должно лежать, а тут такое, вот, приготовлено, здесь -молитовка, тута- благое молчание. А, эту гадость- невоздержание самое время выбросить и с немилосердием пора покончить, склоки и вовсе в дорогу не берем, осуждение выбросим сразу, в начале дороги. Оставим рассуждение. Радость, присовокупленную любовью. Решимость. Молитвенность.

Спутники нужны хорошие, надежные. Что бы, и помощь была, и о полезном бы поговорить было в дороге... А лучше всего взять бы себе Того в спутники, что встретился Луке и Клеопе по дороге в Эммаус.

А потом обнаружить бы Его, в самом конце путешествия, в яслях, в вертепе Вифлиемском.

Ведь туда идем, други? Верно?

 

Читайте також

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.