Пост – это дорога
А потом обнаружить бы Его, в самом конце путешествия, в яслях, в вертепе Вифлиемском.
А что – пост? Пост – это дорога. В дороге лучше всего познаются попутчики: друзья ль они, или обычные негодяи. В пост, как и в дорогу, берешь все самое нужное, самое простое, без излишеств. Кладешь строго на свое место, что бы не искать долго: знаешь где оно и, не останавливаясь, достанешь.
Тут, вот, такое доброе дело должно лежать, а тут такое, вот, приготовлено, здесь -молитовка, тута- благое молчание. А, эту гадость- невоздержание самое время выбросить и с немилосердием пора покончить, склоки и вовсе в дорогу не берем, осуждение выбросим сразу, в начале дороги. Оставим рассуждение. Радость, присовокупленную любовью. Решимость. Молитвенность.
Спутники нужны хорошие, надежные. Что бы, и помощь была, и о полезном бы поговорить было в дороге... А лучше всего взять бы себе Того в спутники, что встретился Луке и Клеопе по дороге в Эммаус.
А потом обнаружить бы Его, в самом конце путешествия, в яслях, в вертепе Вифлиемском.
Ведь туда идем, други? Верно?
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади