ПЦвУ і канонічні колізії

Главы УПЦ КП и УАПЦ

За останні три місяці всім нам довелось «перетравити» дуже багато інформації щодо церковної ситуації в Україні. Судячи з намірів, АПУ та ПЦуТ зроблять все, аби скликати об'єднавчий собор на 15 грудня. Те, що цей собор буде черговою спробою об'єднання УПЦ КП і УАПЦ - очевидно. В контексті цього факту залишаються відкритими багато питань канонічного порядку. На одне з них я би хотів звернути увагу.

Лідери Православної Церкви у Туреччині, у кожному коментарі/меседжі/листі/повідомленні, розповідають про те, що все, організоване ними в Україні дійство, відбувається виключно в межах канонів Православної Церкви. Що ж... у зв'язку з майбутнім об'єднавчим собором з'являється наступна канонічна задачка.

Є дві конфесії - УПЦ КП і УАПЦ. Кожна з них має дублюючі кафедри з представниками на місцях. Наприклад, є Волинська, Володимир-Волинська і Рівненська єпархії УПЦ КП, очолювані трьома різними особами. Є також Рівненсько-Волинська єпархія УАПЦ з центрами у Рівному і Луцьку, яку очолює одна людина. Перших три єпархії (УПЦ КП) налічують від 150 парафій у кожній. Єпархія УАПЦ має заледве 40 парафій (юридично зареєстрованих, а не фактично існуючих).

Отже, питання - як, у подібній ситуації, буде відбуватись територіально-адміністративний поділ? Ось, який погляд в УПЦ КП на цю ситуацію: «Не бачимо ми ніякої перешкоди до єднання церковного і в тому, що зараз ієрархи Київського Патріархату та ієрархи інших православних юрисдикцій вживають одні й ті самі титули та діють на одній адміністративній території. Справді, за канонічними правилами в одному місті повинен бути лише один єпископ. Метою цього є уникнення подвійного підпорядкування релігійних громад та кліриків, які повинні мати лише одного правлячого архієрея».

Ключова фраза у цій тезі «за канонічними правилами в одному місті повинен бути лише один єпископ». І дійсно. Це логічно з будь-якої точки зору: канонічно-правової, територіально-адміністративної, тощо. Тобто, в одному місті не буває двох мерів, в одній області - двох губернаторів, а в одній країні - двох президентів. Інакше, рано чи пізно, наявність подібної ситуації неминуче призведе до протистояння, вже не говорячи про те, що поділ так чи інакше існуватиме за принципом «Павлові/Кифові/Аполлосові». Так само й у церковній ситуації. Наприклад, в УПЦ чи УГКЦ немає двох єпископів, які очолюють одну і ту ж кафедру.

Так за яким же принципом очільники ПЦуТ пропонують реалізувати адміністративно-територіальний поділ майбутньої ПЦвУ? З канонічної і логічної точки зору, залишати єпископів двох конфесій на одній кафедрі просто неможливо. Особисто в мене є лише декілька варіантів. Перший - більша єпархія проковтне меншу, а єпископа останньої роблять вікарним. таким чином, майже в усіх областях України в програші буде УАПЦ. Другий - після створення ПЦвУ, створюється цілковито новий адміністративно-територіальний поділ, відповідно до якого парафії діляться приблизно порівну між єпископами. На це навряд чи підуть в УПЦ КП.

Як би там не було, так я є - однозначно не залишиться. А питання доволі серйозне і болюче. І воно, як не дивно може стати одним з найконфліктніших, в разі якщо об'єднавчий собор таки відбудеться.

Читайте також