«…ну, наверное, нет дыма без огня»?
Священники Ровенской епархии на допросе в СБУ
Давление на украинскую Церковь по масштабам и уровню насилия, конечно, еще очень далеко не достигает 1937 года, но реакция на него помогает понять - и увидеть своими глазами - как были возможны и 1937 год, и Кристалнахт, и многие другие явления в истории ХХ века.
Правительство объявляет какую-то группу своих граждан отравителями колодцев, щупальцами врага, вредителями и шпионами. Являются громогласные патриоты, восклицающие - точно! Вот они, отравители! Вот почему у нас социализм не строится, не растет кокос, валюта обесценивается и Первую Мировую мы проиграли! К ногтю их гадов, особенно в этой сложной международной обстановке, когда над дорогим отечеством сгустились тучи! Так их, агентов японского империализма!
И мирные обыватели тоже смотрят на это и говорят - ну, наверное, нет дыма без огня, откуда вы так точно знаете, что они не отравляли колодцев и не шпионили в пользу панской Польши? И друзья Великого Проекта, совесть человечества и заступники всех обиженных тут успокаивают смутившихся - во-первых, никаких преследований не происходит, и все это вражеская клевета, во-вторых, эти меры оправданы и необходимы, в-третьих, обратите внимание на вопиющие безобразия в других странах, что вы прицепились к нашим друзьям, которые в нелегкой обстановке...
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади