Каждой Божественной Литургией дорожите, как последней в вашей жизни!

Не грешите, как прежде, понимая, что к Исповеди и ко Святому Причастию не просто будет попасть!

Кое-кто принял дату проведения политрелигиозного съезда, как точку невозврата, точку начала страха за будущее...

А я вам говорю, что теперь, когда начнут отнимать храмы, не грешите, как прежде, понимая, что к Исповеди и ко Святому Причастию не просто будет попасть!

Каждой Божественной Литургией дорожите, как последней в вашей жизни!

Пока есть возможность, максимально чаще приступайте к очищению от грехов и заполняйте себя Телом и Кровью Христовыми!

Наступает время для более жесткого самоконтроля, чтоб не умножать грехи, успев отречься от них.

Убегайте от грехов, а не допускайте их по-прежнему к себе, предполагая, «а, ладно, батюшка поисповедает в храме!» Храмы могут стать гробами золотыми с гнилыми трупами внутри!

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.