Об архимандрите Кирилле (Говоруне)

Архимандрит Кирилл (Говорун)

Читая материалы посвященные собору в Киеве хочется печальным вздохом почтить память движения сторонников «независимой украинской православной церкви» в составе УПЦ из числа священников и мирян (специально оговорюсь - речь о группе сторонников немедленной автокефалии на условиях Порошенко и Варфоломея).

Как они вдохновенно агитировали и науськивали. А в результате их кровиночку, «кандидата в патриархи - настоящего Кирилла» (архимандрита Кирилла (Говоруна) просто не пустили на собор. Как и других их лидеров. А судьба движения из двух десятков священников и трех сотен мирян в борьбе крупных субъектов церковного пространства оказалась никому не интересной.

«Хотел продать душу дьяволу, но тот отказался её покупать» .А что с ними будет дальше делать синодальное начальство то?

Читайте також

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.