Народное богословие. Подслушано в храме.
Как православные относятся к созданию ПЦУ
Заходит сегодня человек в наш храм, разговорился с прихожанкой и спрашивает: какая разница в какую церковь ходить, ведь Бог один. Наша простая прихожанка, бабушка без богословского образования, отвечает – представьте, что я ваша жена и сегодня я с вами, завтра пойду переночую у соседа, а послезавтра у знакомого - какая разница? Так же и вы поступаете, когда ходите по разным церквям, вы определитесь - где Истина, а где ложь, и держитесь истинной Церкви.
Затем разговор зашел о Филарете, мол, его уже Вселенский (!) признал… Прихожанка ему отвечает - представьте, что я оскорбила свою свекровь - вашу мать, совесть меня замучила, и я пошла просить прощения у соседки. Соседка увещает – пойди попроси прощения у свекрови, я говорю: нет, я у тебя попрошу прощения, и по моей неотступности соседка простит меня вместо свекрови. Это прощение будет действительным, оно поможет как-то мне?
Спасибо, говорит захожанин, вы мне все так просто и доступно объяснили.
Это к слову о восприятии церковным народом вчерашнего события.
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.