Комплекс неповноцінності

Объединительный собор по созданию ПЦУ

Дивлюся я на все те, що відбувається навколо нової «автокефальної церкви», слухаю те, що говорять її симпатики, суспільні діячі, депутати, слухаю агресивні, грубі, образливі вислови й випади на адресу нашої Церкви навіть від перших осіб держави, і роблю висновок, що створюється нова «ПЦУ» не за, а проти. Дійсно, проти нашої Української Православної Церкви.

Справжня її ціль не в побудові якоїсь позитивної власної структури, а в знищенні нашої Церкви, що було зрозуміло й з самого початку.

Здавалося б, ну отримали ви свою «автокефалію», хай навіть обмежену, невизнану Помісними Церквами, в незаконний спосіб, що породило шок серед Помісних Церков, - ну й майте собі. Сидіть і не чіпайте нікого. Ні, треба наїжджати, шельмувати, перейменувати, захопити, забрати, увірвати хоча б шматок, відірвати когось або щось від УПЦ.

Це означає, що ця структура як була, так і є неповноцінною ні церковно, ні психологічно, ні морально. Цій структурі треба завжди комусь щось доказувати, треба самостверджуватися за рахунок інших, через поглинання, перейменування, перетягування і т.п. Як в тій рекламі прального порошку «Tide»: «А, Ви ще не ..., тоді ми йдемо до вас»

Але це є комплекс неповноцінності.

Натомість наша УПЦ нічого нікому не доказує.УПЦ повноцінна і самодостатня, хто б що не говорив. Подобається вона комусь чи ні, вона є, визнана, живе, молиться, служить, ні в кого нічого не забирає, відстоює своє, вона просто є. Спокійно є.

Читайте також