Надо продумать какие опознавательные знаки должен носить священник
Рада приняла закон, что УПЦ везде должна писать, что она в составе РПЦ или Московского патриархата
Рада приняла закон, что УПЦ везде должна писать, что она в составе РПЦ или Московского патриархата. Прекрасное я считаю начинание с учётом того, что на многих храма вообще не указывается конфессиональная принадлежность прихода, а нередко просто отсутствует табличка с его названием
И это касается не только храмов УПЦ, но и УПЦ КП. Впрочем, даже на здании Винницкого епархиального управления в июне висела табличка "библиотека". Но депутатам это откуда знать - они в церковь не ходят.
Так, что либо закон будет провален по факту, либо придётся придумывать обязательные меры по навешиванию табличек, указанию каким размером шрифта (кеглем) надо писать слова «Московский патриархат» и прочая. А поскольку народ может путаться ещё принимая человека в подряснике за священника «своей» церкви, да ещё и подходит за благословением и место в транспорте уступает, то, наверное, в перспективе законодателю надо будет продумать какие знаки тот должен носить. И кто будет следить за тем, чтобы знаки носились и были чётко видны.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.