Геть від Москви: Епифаний поминает патриарха Кирилла

Епифаний поминает патриарха РПЦ Кирилла

ГЕТЬ ВІД МОСКВИ... гротеск. И сенсация.
Сегодня во время службы по случаю томоса наш новый Митрополит Епифаний, как и записано в томосе... помянул Главу РПЦ Кирилла.

20 с хвостиком лет ни УПЦ-КП ни УАПЦ не поминали его...

И только благодаря грязной предвыборной кампании Порошенко с Нариком наша новая Поместная Церковь теперь ОБЯЗАНА это делать... и уже сделала. А УПЦ-КП и УАПЦ больше нет...

Епифаний: Ua.News 31 December 2018 at 10:38 - Митрополит Київський Епіфаній не поминає під час служби у церкві предстоятеля РПЦ Кирила через війну...

Напоминаю, что еще несколько месяцев назад наш Порошенко заявил: "У нас в Украине, к сожалению, есть храмы, которые все еще вспоминают патриарха Кирилла... Я думаю, что это точно не для украинского народа. И разве могут храмы, в которых звучат молитвы за патриарха, молящегося за российское войско, называться украинскими?"

Действительно! Разве могут? Здобули? То София теперь больше не украинский храм?

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.