Митрополит Антоній: Про головні ознаки відступлення людини від Бога
Митрополит Антоній (Паканич)
Є декілька ознак, які говорять про те, що з людиною не все в порядку.
Перша ознака – компроміс зі злом. Таким компромісом може стати мовчання, коли когось ображають або несправедливо чинять, порушення закону або домовленостей заради своєї вигоди, закривання очей на що беззаконня, які відбуваються, щоб не втратити свій спокій, та інше. Для віруючої людини такою ознакою буде відхід від внутрішньої роботи і переключення виключно на зовнішні події з активною участю в них.
Згадуються рядки Клайва Люїса з його бестселера «Листи Крутеня», коли старий біс вчить юного, як краще підірвати віру і заохотити гріх в людині: «Якщо ти зробив світ метою, а віру – засобом, людина вже майже в твоїх руках, і тут абсолютно байдуже, яку мету вона переслідує. Якщо тільки мітинги, брошури, політичні кампанії, рухи і справи означають для неЇ більше, ніж молитва, таїнство і милосердя, – вона наша».
На жаль, все частіше можна побачити подібну картину. Деякі віруючі займаються чим завгодно, тільки не спасінням власної душі.
Що ж потрібно робити для спасіння? Воно можливе тільки у Христі. Немає іншого шляху. Різні сучасні погляди, згідно з якими можна врятуватися нехристиянину і просто добрій людині, помилкові і хибні.
Істинне вчення Святої Вселенської Церкви говорить, що спасіння людини полягає в поверненні до спілкування з Богом. Це спілкування втратив весь рід людський через гріхопадіння. І щоб відновити спілкування людини з Богом, необхідна спокута. «Всі добрі справи людські немічні, що сходили в пекло, замінені однією могутньою доброю справою: вірою в Господа нашого Ісуса Христа», – пише святитель Ігнатій Брянчанінов.
Крім Христового, «немає іншого імені під небом, даного людям, яким належало б нам спастися» (Діян. 4:12). Той, хто визнає можливість спасіння без віри в Христа, відрікається від Нього і мимоволі впадає в тяжкий гріх богохульства.
КП в Україні
Читайте також
Розбитий сосуд: як Юда став дзеркалом нашої духовної бухгалтерії
Аргумент зрадника завжди звучить переконливо. Коли лунає заклик «роздати убогим», більшість з нас з ним погоджується. У чому криється підступ цієї бездоганної логіки?
День брехні: чому 1 квітня руйнує душу і довіру
У культурі «День дурня» – привід для веселощів. Але де межа між невинною грою і руйнуванням душі? Про духовну небезпеку розіграшів, брехні та сарказму.
Записки старця Архипа: як сільський батюшка стяжав дари Духа
Історія схиархімандрита Архипа (Колодія) — дивовижного подвижника Чернігівщини, який відновив десятки храмів і залишив глибокі щоденники про віру та чудеса.
Розмова зі святителем Лукою про гроші, які палять руки
Як священнику можна було брати гроші з рук людини, яка розстрілювала духовенство?
Енергія еросу: від блудної пристрасті до висот святості
Як величезна здатність любити трансформується з гріха у святість. Вчення святих отців про те, як правильно спрямувати енергію еросу і уникнути духовної деградації.
Телеграма із заслання: як єпископ Лука поставив умови радянській владі
Восени 1941 року в сибірській глушині людина в потертому одязі продиктувала сім рядків, які важко піддаються звичайній логіці.