Вопрос о смене названия СЦУ надо адресовать Патриарху Варфоломею
Патриарх Варфоломей подписывает Томос для Украины
По поводу попытки украсть название.
Друзья, на самом деле, вопрос нужно ставить не Зоре и Епифанию. Мне кажется, что логично и правильно общаться по данному поводу с турецким патриархом Варфоломеем.
Дело в том, что в томосе название структуры прописано как СЦУ. Там же прописано, что никакие глобальные вопросы иерархи СЦУ без разрешения/согласования с турецким патриархом решать не могут. Безусловно, изменение названия - это глобальный вопрос для структуры. Возникает вопрос: знает ли турецкий патриарх об этом и давал ли он свое одобрение на попытку рейдерских действий? Если да, то мы должны четко ставить акцент, что именно турецкий патриарх является фигурой, которая нажала спусковой крючок для данной аферы и везде (судебные заседания, СМИ и т.д.) подчеркивать, что спор идет именно с противоправными действиями, которые санкционировал патриарх Варфоломей.
Вижу, что в этом может быть не мало пользы т.к. после судебных решений можно будет не только пресечь попытку противоправных действий, но и показать всему миру, что патриарх Варфоломей в своем безумстве санкционирует действия, которые противоречат законодательству страны и подталкивает верующих и чиновников к совершению противоправных действий. А потом это заключение разослать во все поместные церкви для усугубления эффекта.
Думаю, что сейчас надо начинать с того, что представители УПЦ МП и РПЦ должны направить официальный запрос патриарху Варфоломею касательно данной ситуации, а именно: в томосе прописано имя и указано, что без согласования с Варфоломеем не будет проводиться глобальных действий. Тем не менее, происходят действия, которые имеют признаки противоправных и в связи с этим просим официально указать давал ли он свое согласие на эти действия.
Если он отвечает, что давал - значит в дальнейшем и указывать его роль в противоправных действиях.
Если он говорит, что не давал, то указать, что мы просим разъяснений от него - он создал структуру, которая обязана была все вопросы глобального характера с ним согласовывать, сейчас же она в этих вопросах пошла в русло противоправных действий и нарушает законодательство - пусть прокомментирует действия своих детенышей. Если он откажется комментировать - это тоже результат показывающий, что сказать ему даже нечего - наплодил неполноценные структуры со специфическим наполнением.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади