Митрополит Антоній: Джерело втоми і депресії – всередині нас

Митрополит Антоній (Паканич)

Ми ретельно приховуємо наші почуття, не зізнаємося собі в справжніх причинах того чи іншого вчинку, а це забирає дуже багато сил, більше, ніж ми можемо собі уявити. 

Всі ці нерозкриті, невиявлені емоції лягають важким тягарем на наше серце, спотворюючи самовідношення і наші зв'язки зі світом і навколишніми людьми. Під вагою цього вантажу все навколо починає бачитися в похмурих, песимістичних тонах.  

Звідки ж береться закритість? Зі страху. Страх змушує нас не бути собою, грати чужі ролі, боятися визнавати помилки. Страх перешкоджає нашому розвитку. Він диктує свої закони, і більшість, на жаль, приймає їх. 

Як позбутися від страху? Це копітка і цілеспрямована робота над собою, над своєю гординею, адже саме вона породжує всі страхи. Страх здатися смішним, нерішучим, слабким, дурним. Ми боїмося бути неідеальними. 

Безумовно, не варто виставляти свої недоліки на показ, але й приписувати собі чужі якості і подвиги теж не варто. Це вкрай небезпечно. Саме це невідповідність згодом і призведе до глобальної втоми і глибокої кризи, а також закінчиться розчаруваннями, які неодмінно настануть і можуть спричинити за собою зневіру з депресією. 

Не варто ризикувати і гратися з такими речами. Потрібно відповідально і тверезо дивитися на себе і на навколишній світ. І тоді зайвий і непотрібний тягар спаде з ваших плечей, і подальша дорога відразу стане легшою і радіснішою. Життя знову засяє всіма своїми фарбами, які, можливо, вже давно були забуті.

КП в Україні

Читайте також

Головний алгоритм шляху святості

Смерть, «останній ворог», відтепер постає як тріумф Божественної любові, як вступ до Царства життя.