Митрополит Антоній: Джерело втоми і депресії – всередині нас
Митрополит Антоній (Паканич)
Ми ретельно приховуємо наші почуття, не зізнаємося собі в справжніх причинах того чи іншого вчинку, а це забирає дуже багато сил, більше, ніж ми можемо собі уявити.
Всі ці нерозкриті, невиявлені емоції лягають важким тягарем на наше серце, спотворюючи самовідношення і наші зв'язки зі світом і навколишніми людьми. Під вагою цього вантажу все навколо починає бачитися в похмурих, песимістичних тонах.
Звідки ж береться закритість? Зі страху. Страх змушує нас не бути собою, грати чужі ролі, боятися визнавати помилки. Страх перешкоджає нашому розвитку. Він диктує свої закони, і більшість, на жаль, приймає їх.
Як позбутися від страху? Це копітка і цілеспрямована робота над собою, над своєю гординею, адже саме вона породжує всі страхи. Страх здатися смішним, нерішучим, слабким, дурним. Ми боїмося бути неідеальними.
Безумовно, не варто виставляти свої недоліки на показ, але й приписувати собі чужі якості і подвиги теж не варто. Це вкрай небезпечно. Саме це невідповідність згодом і призведе до глобальної втоми і глибокої кризи, а також закінчиться розчаруваннями, які неодмінно настануть і можуть спричинити за собою зневіру з депресією.
Не варто ризикувати і гратися з такими речами. Потрібно відповідально і тверезо дивитися на себе і на навколишній світ. І тоді зайвий і непотрібний тягар спаде з ваших плечей, і подальша дорога відразу стане легшою і радіснішою. Життя знову засяє всіма своїми фарбами, які, можливо, вже давно були забуті.
Читайте також
Натовп на трибунах був першою соцмережею
Блаженний Августин у «Сповіді» зізнається: його відволікає від богомислення ящірка на стіні. Запитуємо владику, що він думає про нашу нездатність відірватися від нескінченної стрічки новин.
Християнство не вчить людину бути зручною жертвою
Коли Христа били по обличчю, Він не підставив другу щоку мовчки. Де закінчується справжнє смирення і починається релігійно виправдана травма?
Перемога воскресіння над античним розумом
Апостол Павло нагадує про головний фундамент християнської віри. Воскресіння Спасителя – не красивий міф, а історичний факт, що перетворив саму матерію буття.
Апостол другого плану
Матфія зарахували до лику учнів Христових не за якісь заслуги, а за те, що він нікуди не зникав, поки інші відходили й зраджували.
Великодня проповідь про розбірки у винограднику
Господар виноградника платить запізнілому стільки ж, скільки тому, хто працював від світанку. Такий був головний удар Спасителя по нашому відчуттю справедливості.
Бог почув крик Давида, почує і наш
Третина біблійних псалмів – це крик болю, докори і гнів, звернені до Бога. Церква не викреслила з них жодного рядка – адже в цьому можна знайти опору.