Митрополит Антоній: Джерело втоми і депресії – всередині нас

Митрополит Антоній (Паканич)

Ми ретельно приховуємо наші почуття, не зізнаємося собі в справжніх причинах того чи іншого вчинку, а це забирає дуже багато сил, більше, ніж ми можемо собі уявити. 

Всі ці нерозкриті, невиявлені емоції лягають важким тягарем на наше серце, спотворюючи самовідношення і наші зв'язки зі світом і навколишніми людьми. Під вагою цього вантажу все навколо починає бачитися в похмурих, песимістичних тонах.  

Звідки ж береться закритість? Зі страху. Страх змушує нас не бути собою, грати чужі ролі, боятися визнавати помилки. Страх перешкоджає нашому розвитку. Він диктує свої закони, і більшість, на жаль, приймає їх. 

Як позбутися від страху? Це копітка і цілеспрямована робота над собою, над своєю гординею, адже саме вона породжує всі страхи. Страх здатися смішним, нерішучим, слабким, дурним. Ми боїмося бути неідеальними. 

Безумовно, не варто виставляти свої недоліки на показ, але й приписувати собі чужі якості і подвиги теж не варто. Це вкрай небезпечно. Саме це невідповідність згодом і призведе до глобальної втоми і глибокої кризи, а також закінчиться розчаруваннями, які неодмінно настануть і можуть спричинити за собою зневіру з депресією. 

Не варто ризикувати і гратися з такими речами. Потрібно відповідально і тверезо дивитися на себе і на навколишній світ. І тоді зайвий і непотрібний тягар спаде з ваших плечей, і подальша дорога відразу стане легшою і радіснішою. Життя знову засяє всіма своїми фарбами, які, можливо, вже давно були забуті.

КП в Україні

 

Читайте також

Раб зірок чи син Бога? Чому гороскоп – це в'язниця, а Промисел – це квест

1 січня нам обіцяють початок «року Коня» і розписують долю по хвилинах. Розбираємося, чому віра в долю принижує людину і як Бог перебудовує маршрут нашого життя.

Новий рік на кладовищі: картина-пророцтво про наше життя

Замість олів'є – холод могильних плит. Історія однієї картини 1984 року, яка стала моторошним дзеркалом нашої реальності та іконою сьогодення.

Не відкладайте життя на «після війни»: прощальний урок старця Паїсія

Ми запитуємо, коли настане мир, а він вчить не втрачати «сьогодні». Утішний діалог для тих, хто втомився чекати, боятися і жити чернетками.

Найсумніша притча: трагедія нерозділеної любові Бога

Бог накрив стіл і чекає на нас, а ми зайняті волами та землею. Чому ця євангельська історія – про кожного з нас і про те, як пекло починається з фрази «мені ніколи»?

Бог у підгузках: чому Всевишній став немовлям

Чому нам простіше вірити в «космічну енергію», ніж у Бога, Якому потрібно змінювати пелюшки, і навіщо Всемогутній вирішив стати безпорадним.

Божественна математика від старця Паїсія: Як нулі можуть стати мільйонами

Зимова зустріч у келії Панагуда. Чому ми рахуємо свої гріхи та успіхи за законами людської бухгалтерії, а Бог – за законами любові, де 2+2 не завжди дорівнює 4.