Как легко создать впечатление, не имея к тому никакого реального повода!
Неприязнь к духовенству человеку внушает общество и современные шоу
Вчера спешил в храм. И было намерился перебежать дорогу, но завидя как неуклюже едет на один бок свесившись автобус-маршрутка «Богдан», резко остановился, пропуская «инвалида», но автобус притормозил, поравнявшись со мной. Из водительского окошка высунулся нестарый водитель и, критично осмотрев меня, заявил: «Первый раз мне поп дорогу уступил!»
- А много Вам встречалось священников на дороге? - как-то поинтересовался я. Он вдруг задумался. И с удивлением: «Да, нет. Ты первый!». Засунул свою голову обратно в кабину и поехал с таким же удивленным выражением лица.
А я перешел дорогу и ускорил шаг. но мысль крутилась; Как легко создать общее впечатление, не имея к тому никакого реального повода!!! Человек просто с неприязнью относится к духовенству потому что ему вложило эту неприязнь в его головушку общество. И этого достаточно, чтобы быть голословным и говорить с убеждением о вещах, о которых не имеещь представления.
Попадались несколько юморных сценок в современных шоу, где высмеивают священников. Можно было бы посмеяться и махнуть рукой: «Глупости! И не похоже никак! никто в такую дурь не поверит!» Ан - нет! Верят! И очень даже охотно. Именно, что хотят верить. А потом с этой своей верой выстраивают свою жизнь. И эта вера творит в людях «своего бога» и отвращает от Истины!
Беда- скажу вам я!
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади