Як вирішувати конфлікти у правовому полі

Dura lex sed lex!

Ще раз про збори та «збори» в контексті Закону України 4128-д (2673)

Шановні отці та краяни! Якщо раптом на ваших парафіях виникатимуть пропозиції щодо проведення зборів «про перехід» (зміну конфесійної приналежності), ви повинні пам'ятати, що ця процедура чітко регламентується Законом України 4128-д (2673). В ньому зокрема наголошується, що збори релігійної громади вважатимуться правомочними, у тому випадку, якщо вони будуть проведені відповідно до положень Статуту релігійної громади.

Враховуючи це, - жодні «опитування», «збори підписів», «зібрання громади села» і т.п. - є такими, які не можуть впливати на подальшу долю тієї чи іншої релігійної громади, яку зареєстровано у законному порядку органами державної влади. Якщо «збори» будуть очолюватись «ініціативними групами», «активом», «активістами», органами місцевої влади і т.п., - їхня законність залишатиметься абсолютно сумнівною. І навіть якщо у підсумку цих «зборів» єпархія Київського патріархату видасть вам якийсь «документ про перехід», ці дії також не матимуть юридичної сили, оскільки, у такому разі, захоплені храми та інша нерухомість все одно залишатимуться у власності тієї релігійної громади, яка матиме на це відповідні правовстановлюючі документи. «Переведена» громада не матиме змоги укладати договорів на електро- чи газопостачання. Натомість збережені релігійні громади матимуть повне право подібні договори розривати та вимагати призупинення подачі до храму енергоносіїв.

Відповідно до Закону України №4128-д (2673), для того, аби релігійна громада змінила свою конфесійну приналежність, необхідно, аби за це проголосувало 2/3 членів цієї релігійної громади. Навіть якщо таке відбудеться, тоді та третина, яка залишатиметься у меншості, має право вимагати звершення почергових Богослужінь у храмі, який знаходиться у вашому населеному пункті.

Тому, будь ласка, не чиніть самоуправства. Не треба ламати дверей і різати замків. Будь-які питання конфліктного характеру можна і потрібно вирішувати виключно у правовому полі, користуючись існуючими законами та положеннями. Правильний підхід до цього питання позбавить вас від конфліктів, агресії, насильства, актів мародерства, захоплень храмів та будь-якої відповідальності за вище описані кримінальні злочини.

Додатково рекомендую усім ознайомитись з наступними статтями Кримінального кодексу України:
1) Стаття 179. Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь.
2) Стаття 364. Зловживання владою або службовим становищем.
3) Стаття 161. Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або ставлення до релігії.

Dura lex sed lex!

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.