За крок від посту: як потрібно провести масляну

Керуючий справами УПЦ митрополит Антоній (Паканич)

Масляною називається останній тиждень перед Великим постом, на якому вже не їдять м'ясо, але вживають рибу і молочні продукти. Цього року вона починається 4 березня і закінчується 10 березня. 

Але не в гастрономічних особливостях її суть. У цей останній підготовчий тиждень перед Великим постом церква нагадує людині про головну перешкоду, яка губить і руйнує її душу і життя. Це непрощені образи. Скільки людських доль було зім'ято через них, скільки сімей було зруйновано, скільки прекрасних поривів не реалізовано. 

Прощення образ – це початок життя у Христі, життя за Євангелієм. А життя за Євангелієм – це єдиний шлях, ступаючи на який людина зможе стати справді людяною, стати справжньою людиною. Адже саме слово «людина» дослівно означає «чоло або обличчя, звернене до неба, вічності», але ми, на жаль, постійно порушуємо своє призначення. Нам важко стояти прямо, дивитися вгору, на небо, ми хилимося під тягарем гріхів до землі. 

В останні дні перед майбутнім Великим постом дуже важливо звернути своє обличчя до неба, стикнутися з ним, простивши своїх кривдників, звільнившись від накопичених образ. Ніхто не зможе піднестися на небеса, крім тих, в кому є небо, і ніхто не потрапляє в пекло, крім тих, в кому є пекло. Ось цього ми і повинні по-справжньому боятися і про це дбати. 

Масляну треба провести радісно, передчуваючи прийдешній за постом Великдень. А піст – це робота. Праця над собою. І щоб зустріти Воскреслого Христа, потрібно добре попрацювати. І якраз першим кроком нашої свідомої роботи буде прощення ворогів. 

Наші образи дуже часто будуються на суб'єктивному баченні ситуацій і часто не відображають дійсну картину. Але навіть якщо нас образили незаслужено, це не привід для образ, будемо вважати це корисним досвідом і уроком, який допоможе нам бути сильніше і милосердніше. 

Тільки живучи церковним життям, ми можемо бути впевнені в тому, що в нашому житті діє Сам Христос, Який, незважаючи на нашу недосконалу людську природу, виправляє кожного з нас. 

Божої допомоги всім, хто надіється на Нього!

КП в Україні

 

Читайте також

Навпроти зачинених дверей: чому Адам став першим біженцем в історії

Розбираємося, чому вигнання з раю — це не давній міф, а історія кожного з нас. Про те, чому Бог шукає людину першим, і як піст допомагає повернутися додому.

Мішок терпіння і мішок смирення від старця Ісаії

Фронтовик, кавказький пустельник і незручний для влади викривач. Історія життя схіархімандрита Ісаії (Коровая), який лікував травами, вигонив бісів і передбачив церковні нелади.

Скальпель Бога: розмова біля труни дружини з професором Войно-Ясенецьким

Про межу людської міцності, про те, як з попелу земного щастя народжується святитель, і чому Бог оперує нас без анестезії.

Чи вічні вічні муки? Суперечка, яка не вщухає півтори тисячі років

У Неділю Страшного суду ми задаємо найнезручніше питання християнства: як Бог-Любов може приректи Своє творіння на нескінченні страждання?

Стрітенська свічка: світло на просвітлення народів чи магічний оберіг?

Навіщо освячувати свічки на Стрітення особливим чином і як християнська традиція перемогла давні страхи перед громом і чумою.

Зв'язок через вічність: Чому ми молимося за померлих

Вселенська батьківська субота. Ми стоїмо в храмі із записками про упокоєння і думаємо: а чи є сенс? Якщо людина померла, її доля вирішена. Чи ні?