Хочу розповісти про події,які охопили Жидичин і нашу родину

В селе Жидычин сторонники ПЦУ заблокировали храм

Дорогі брати і сестри! Хочу висловити правдиву точку зору усіх подій,які охопили Жидичин і нашу родину. Сьогодні 23 лютого 2019 в 3:30 ночі до нас до хати хотіли вірватися невідомі молодики, нащо мій чоловік священик Володимир, як захисник своєї сім'ї вигукнув словесними погрозами. І ось маємо реакцію в жовтій пресі, що він нібито стріляв!

Дорогі друзі, якщо з вечора зрізали замки і незаконно захватили наш Храм в якому ми молилися і служили вірою і правдою на благо громади протягом 29 років, і коли пішли захищати його, просити вирішити все у правовому полі....за що отримала удар кулаком в око!

Це такий мирний перехід парафій?....Після таких буремні подій вони вночі йдуть до хати в якій ти живеш і не знаєш що чекати? Запитання? Як себе? свою сім'ю захистити? Коли правоохоронні органи не реагують, а просто спокійно спостерігають! Судіть самі.....слухайте своє серце!

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.