Західноєвропейський екзархат проголосував проти свого скасування Фанаром

Асамблея Архієпископії православних руських церков у Західній Європі висловилася проти свого розпуску

Асамблея Архієпископії православних руських церков у Західній Європі висловилася проти свого розпуску

Із 206 делегатів лише 15 осіб підтримали рішення Синоду Константинопольського патріархату від 27 листопада 2018 року про скасування Архієпископії. Про це написав на своїй сторінці в Facebook диякон Західноєвропейського екзархату Олександр Занемонець.

«Це офіційна відповідь Вселенському Патріарху і фактичний вихід з підпорядкування йому, – пише священнослужитель. – Проте, остаточне рішення про майбутнє не прийнято».

Він пояснює: «Це пов'язано з тим, що до відповіді Вселенському патріарху – тобто до сьогоднішнього дня – ряд церков побоювався вести офіційні переговори з Архієпіскопією. Це Румунська Церква і Православна Церква в Америці».

За його словами, зараз ведуться переговори про юрисдикційну належність Архієпископії, з РПЦ, Румунською Православною Церквою і Православною Церквою в Америці.

«Переговори з Руською Зарубіжною Церквою були. Схоже, ще не дуже ще виразні. Більш докладні – з Руською Церквою Московського патріархату. Із зустрічей та листування з офіційними представниками Патріарха Кирила випливає, що гарантується збереження автономного статусу Архієпископії, самостійне обрання архієреїв (у тому числі кількох вікарних) і самостійність парафій. Зберігається, звичайно ж, шанування наших святих і новомучеників – матері Марії (Скобцової) та ін. (нехай поки що як "місцевошанованих"). І це все дуже важливо, в тому числі і для тих, хто в Росії», – пояснює представник Західноєвропейського екзархату.

Він додав: «Обговорюється неучасть нашої єпархії в розриві євхаристійного спілкування між Москвою і Константинополем. Все це обговорюється на досить високому рівні, з документованим листуванням і протоколами переговорів».

Проте, пише священик, поки ще це не перетворено в офіційний документ, який можна було б надати для конкретного обговорення і голосування, на що може піти ще кілька місяців. Рішення має бути прийнято 2/3 голосів.

«За словом владики Іоанна (архієпископа Харіопольского Іоанна (Ренето), - ред.), Архієпископія повинна повернутися до своїх витоків. У разі заборони, владика починає поминати російського патріарха. А ми продовжуємо поминати свого архієпископа», – уклав він.

Як повідомляла СПЖ, у зв'язку з засіданням Генеральної Асамблеї єпархіального союзу Архієпископії руських православних церков у Західній Європі митрополит Гальський Еммануїл (Адамакіс) відправив її священнослужителям офіційний лист із закликом залишатися в лоні Константинопольського патріархату.

У грудні 2018 року Західноєвропейський екзархат відмовився виконувати рішення Фанару про розпуск Архієпископії і перехід її кліриків в лоно Константинополя.

23 лютого 2019 року на загальних зборах священнослужителі Архієпископії приймуть остаточне рішення з питання їх підпорядкованості тій чи іншій церкві. До тих пір екзархат руських церков в Європі відмовився підкорятися митрополитам Фанару.

Читайте також

Стали відомі результати засідання суду у справі Нижньої лаври

Наступне слухання відбудеться 18 грудня.

У Кам'янському вшанували пам'ять Петра Калнишевського, отамана запорожців

Митрополит Володимир очолив літургію в кафедральному соборі Кам'янського в день пам'яті святого.

У Сирії християни вперше за 13 років повернулися додому після відходу ІДІЛ

Повернувшись після вигнання християни починають відновлювати храм і відроджувати громаду в рідному селі.

У Костянтинівці та Мирнограді через обстріли постраждали храми УПЦ

Храми зазнали серйозних пошкоджень: постраждали покрівля та куполи, внутрішні приміщення та господарські будівлі.

У США католики заборонили операції зі зміни статі в церковних лікарнях

Лікарні продовжать приймати трансгендерних пацієнтів, але без психологічної, гормональної або медичної допомоги, пов'язаної з транс-переходом.

ЄС створить агентство контролю інформації для «боротьби з фейками»

Новий орган отримає повноваження відстежувати онлайн-контент і координувати дії держав ЄС щодо «боротьби з дезінформацією».