Вот тебе чужой край, что ухватишь – твое

Бывший митрополит УПЦ Александр Драбинко

Бывший митрополит УПЦ Александр Драбинко

Прочёл журнал сегодняшнего заседания ПЦУ-СЦУ. Два момента показались занятными - первый и предпоследний. Первым пунктом Синод солидаризовался с конфликтным письмом Епифания руководителю УГКЦ с претензией за службу греко-католиков в Софии Киевской (а, казалось бы, что такого – хотели поочередное служение, так нате, получите, тем более что храм вам не принадлежит и самих пускают послужить по особому случаю).

Под конец решили выделить бывшему митрополиту УПЦ Александру (Драбинко) особый епархиальный домен. Выглядит это решение как в эпоху «баронов-грабителей». Ничего своего не дадим, но вот тебе чужой край - что ухватишь, твоё: «Як виключення, для парафій, які зі складу Київської, Білоцерківської, Бориспільської єпархій Української Православної Церкви (в єдності з Московським Патріархатом) добровільно бажають приєднатися до Української Православної Церкви (Православної Церкви України) утворити Управління Переяславсько-Вишневської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України) у формі релігійної організації (управління), затвердити її Статут та уповноважити митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра (Драбинка Олександра Миколайовича) на проведення всіх необхідних реєстраційних дій».

Читайте також

Я, мабуть, не те Євангеліє читаю…

Бо коли чую, як про Церкву сьогодні говорять деякі люди, які себе вважають православними, — ловлю себе на думці, що, мабуть, у мене інше Євангеліє.

Куди пливемо?

Трохи загальних думок про майбутнє Православ'я в Україні.

Коли вже правоохоронці врешті припнуть тих пцушних рейдерів?!

Чому це для одних в Україні можна все, а інші вимушені захищатися?

Митрополит Онуфрий – человек безупречной жизни

Строгость к себе и милость к другим. Наверное, это важнейшая черта настоящего монаха и настоящего (архи)пастыря. Да вообще христианина!

Жить дальше в ритме ежедневного покаяния и не отчаиваться!

 Господь понимает все наши немощи. И просящего Его о помиловании, Он не отправит на муки вечные. Верю в это!

Вечная жизнь – не гипермаркет с вкусняшками и безлимитными развлечениями

Вечная жизнь  – это возможность общения с Богом, когда человек будет упиваться любовью Творца. Душа этого должна хотеть, должна быть к этому готова.