Церковную жизнь нельзя строить на политических лозунгах
Одна из акций радикалов по переводе религиозной общины в ПЦУ
Этого и следовало ожидать от вышедших из-под «московского ига». «Сладкая парочка» - Порошенко и Варфоломей – оформили «что-то», только им двоим понятное, но весь православный мир с удивлением смотрит на этот «фанарский» авангардизм.
К сожалению, неуемная страсть к созданию новых «патриарших престолов», подогреваемая мирским тщеславием, не обошла и в этот раз Украину, образовав здесь «раскольнический котел», который бурлит на протяжении уже столетия.
Именно тезис о том, что в независимом государстве должна быть и независимая Церковь, послужил толчком к церковному и общественному разделению Украины, хотя церковную жизнь нельзя строить на политических лозунгах, поскольку политики приходят и уходят, приоритеты в политике меняются, а Церковь - богочеловеческий организм, построенный и утвержденный на земле Самим Спасителем, остается до скончания века.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади