Митрополит Антоній: про головний духовний закон
Митрополит Антоній (Паканич)
Спаситель приходить на землю для того, щоб повернути кожній людині ту велику гідність, від якої вона, через гріхопадіння, відмовилася.
Людина, отримавши з моменту свого створення владу над всією землею і ставши володарем і царем цього світу, послухавши диявола, вирішила, що цього недостатньо для неї і побажала стати рівною Богові, вирішила змагатися з Ним. Тільки людина забула про головний духовний закон: все, що створене Богом, може існувати виключно завдяки єднанню з Ним, тільки живлячись із джерела життя. А все, що віддалилося від Бога, рано чи пізно успадкує тільки руйнування і смерть – такий закон.
Тому людина, зробивши гріх боговідступництва, не просто не стала богом, але, за великим рахунком, перестала бути і справжньою людиною, тому що людина – це істота, покликана до богоспілкування.
Гріх настільки замутнив людський розум, що той, в безумстві своєму, спробував сховатися від Всевидячого Господа. І хоч у глибині душі людина і розуміє, що життя без Бога неможливе – а про це говорить вся історія людства, – вона, через тиск гріха, все далі і далі віддаляється від Джерела свого безсмертя, і як підсумок – повертається в землю, з якої була узята.
Пришестя Бога в цей світ дало людству реальну можливість перемогти гріх, але перемогти не якимось теоретичним шляхом, а, перш за все, у своїй власній природі. Завдяки Боговтіленню Господь виявляється не просто десь поруч з нами: він опиняється в нас самих. Саме для цього ми причащаємося таємниць Христових. Беручи участь в Євхаристії, ми приймаємо в себе Самого Бога. Причащаючись Тіла і Крові Христових, ми отримуємо від Бога ту благодать, ту надприродну силу, яка допомагає нам боротися з нашим гріхом і долати його.
Але всі ці духовні блага матимуть для нас значення тільки в тому випадку, якщо ми відмовимося від звичних нам цінностей і звичок, які затуляють від нас Бога.
Щоб побачити в своєму житті Бога, ми повинні прозріти духовно. Духовний зір – це бачення істини, і це бачення починається з того, що людині відкриваються її гріхи. Побачивши свої гріхи, людина починає розуміти, що ніхто, ні сама людина і ніяка людська сила не може звільнити її від їх вантажу. Зробити ж це може один тільки Бог.
Будемо ж сподіватися на Його милість і Його благодатну допомогу. Самим з собою нам не впоратися, наші недуги може зцілити лише Бог.
Читайте також
«Містерія Введення»
Цієї події немає в Євангелії, але вона змінила все. Розбираємо, як Діва Марія стала новим Ковчегом Завіту і чому мовчання важливіше за релігійний активізм.
Війна світів: чим мир Христовий відрізняється від перемир'я в аду?
Чому справедливість без любові – це завжди диктатура? Розбираємо, як відрізнити Божий мир від «миру кладовища» і чому дрони вилітають не з військових баз, а з наших сердець.
Стратегії духовного життя в Різдвяний піст
Чому одних молитов мало, а дієта не рятує? Порівнюємо піст з війною та спортом, вчимося у преподобного Паїсія Величковського та шукаємо способи не витрачати сили даремно.
«Грошове прокляття»: чому корупціонери не бояться пекла?
Євангельський багатій і сучасні ділки. Розбираємо, як працюють духовні закони і чому «брудні гроші» завжди ведуть до катастрофи.
Хвороба як нагорода: чому старець Паїсій називав скорботи «авансом» від Бога
Афонський старець, вмираючи від раку, запевняв: ця недуга дала йому більше, ніж роки суворої аскези. Вчимося «божественної математики» страждань.
Про що говорять священники в Почаєві?
Розкол, війна і золоті куполи. Ми зустріли пастирів у простій готелі та запитали про духовні причини нинішніх лих.