Митрополит Антоній: про головний духовний закон
Митрополит Антоній (Паканич)
Спаситель приходить на землю для того, щоб повернути кожній людині ту велику гідність, від якої вона, через гріхопадіння, відмовилася.
Людина, отримавши з моменту свого створення владу над всією землею і ставши володарем і царем цього світу, послухавши диявола, вирішила, що цього недостатньо для неї і побажала стати рівною Богові, вирішила змагатися з Ним. Тільки людина забула про головний духовний закон: все, що створене Богом, може існувати виключно завдяки єднанню з Ним, тільки живлячись із джерела життя. А все, що віддалилося від Бога, рано чи пізно успадкує тільки руйнування і смерть – такий закон.
Тому людина, зробивши гріх боговідступництва, не просто не стала богом, але, за великим рахунком, перестала бути і справжньою людиною, тому що людина – це істота, покликана до богоспілкування.
Гріх настільки замутнив людський розум, що той, в безумстві своєму, спробував сховатися від Всевидячого Господа. І хоч у глибині душі людина і розуміє, що життя без Бога неможливе – а про це говорить вся історія людства, – вона, через тиск гріха, все далі і далі віддаляється від Джерела свого безсмертя, і як підсумок – повертається в землю, з якої була узята.
Пришестя Бога в цей світ дало людству реальну можливість перемогти гріх, але перемогти не якимось теоретичним шляхом, а, перш за все, у своїй власній природі. Завдяки Боговтіленню Господь виявляється не просто десь поруч з нами: він опиняється в нас самих. Саме для цього ми причащаємося таємниць Христових. Беручи участь в Євхаристії, ми приймаємо в себе Самого Бога. Причащаючись Тіла і Крові Христових, ми отримуємо від Бога ту благодать, ту надприродну силу, яка допомагає нам боротися з нашим гріхом і долати його.
Але всі ці духовні блага матимуть для нас значення тільки в тому випадку, якщо ми відмовимося від звичних нам цінностей і звичок, які затуляють від нас Бога.
Щоб побачити в своєму житті Бога, ми повинні прозріти духовно. Духовний зір – це бачення істини, і це бачення починається з того, що людині відкриваються її гріхи. Побачивши свої гріхи, людина починає розуміти, що ніхто, ні сама людина і ніяка людська сила не може звільнити її від їх вантажу. Зробити ж це може один тільки Бог.
Будемо ж сподіватися на Його милість і Його благодатну допомогу. Самим з собою нам не впоратися, наші недуги може зцілити лише Бог.
Читайте також
Диявола присоромлює не помста, а подяка
Собор, з якого щойно вигнали архієпископа Іоанна, згорів у пожежі. Святитель із заслання заборонив пастві шукати в цьому винних.
Непокірна дочка жерця
На верхній терасі Антіохії Писидійської, де стояв храм Августа, сміливій дівчині Марині запропонували угоду, яка судді здавалася цілковитою дрібницею.
Повітряна тривога ніколи не перерве богослужіння
Коли виття сирени й обстріл обривають вечірнє правило, здається, що духовне життя руйнується. Але Церква вже проходила через це – у катакомбах і таборових бараках.
Бунт споживачів проти Господа
Євангельський сюжет про насичення п'яти тисяч чоловік оголює вічний поділ суспільства на споживачів, утриманців і рідкісних шукачів Бога.
Чому шахраї буває спритніші за праведників?
Управитель підробив розписки, роздав чуже добро – і почув від Бога похвалу. Ця дивна притча пояснює, що нам робити з грошима.
У релігії нового часу немає місця для святості
Тисячу років тому монах Антоній приніс на київські пагорби духовну традицію з Європи. Сьогодні засновану ним святиню намагаються замкнути на замок.