Митрополит Антоній: про головний духовний закон
Митрополит Антоній (Паканич)
Спаситель приходить на землю для того, щоб повернути кожній людині ту велику гідність, від якої вона, через гріхопадіння, відмовилася.
Людина, отримавши з моменту свого створення владу над всією землею і ставши володарем і царем цього світу, послухавши диявола, вирішила, що цього недостатньо для неї і побажала стати рівною Богові, вирішила змагатися з Ним. Тільки людина забула про головний духовний закон: все, що створене Богом, може існувати виключно завдяки єднанню з Ним, тільки живлячись із джерела життя. А все, що віддалилося від Бога, рано чи пізно успадкує тільки руйнування і смерть – такий закон.
Тому людина, зробивши гріх боговідступництва, не просто не стала богом, але, за великим рахунком, перестала бути і справжньою людиною, тому що людина – це істота, покликана до богоспілкування.
Гріх настільки замутнив людський розум, що той, в безумстві своєму, спробував сховатися від Всевидячого Господа. І хоч у глибині душі людина і розуміє, що життя без Бога неможливе – а про це говорить вся історія людства, – вона, через тиск гріха, все далі і далі віддаляється від Джерела свого безсмертя, і як підсумок – повертається в землю, з якої була узята.
Пришестя Бога в цей світ дало людству реальну можливість перемогти гріх, але перемогти не якимось теоретичним шляхом, а, перш за все, у своїй власній природі. Завдяки Боговтіленню Господь виявляється не просто десь поруч з нами: він опиняється в нас самих. Саме для цього ми причащаємося таємниць Христових. Беручи участь в Євхаристії, ми приймаємо в себе Самого Бога. Причащаючись Тіла і Крові Христових, ми отримуємо від Бога ту благодать, ту надприродну силу, яка допомагає нам боротися з нашим гріхом і долати його.
Але всі ці духовні блага матимуть для нас значення тільки в тому випадку, якщо ми відмовимося від звичних нам цінностей і звичок, які затуляють від нас Бога.
Щоб побачити в своєму житті Бога, ми повинні прозріти духовно. Духовний зір – це бачення істини, і це бачення починається з того, що людині відкриваються її гріхи. Побачивши свої гріхи, людина починає розуміти, що ніхто, ні сама людина і ніяка людська сила не може звільнити її від їх вантажу. Зробити ж це може один тільки Бог.
Будемо ж сподіватися на Його милість і Його благодатну допомогу. Самим з собою нам не впоратися, наші недуги може зцілити лише Бог.
Читайте також
Фарисейство батьків виганяє дітей з храму
Сім'я ходить до храму – а підліток замкнувся в собі і не вірить у Бога. Праведний Іоанн Кронштадтський підказує, де ми помилилися.
Апостол Іоанн хотів спалити село, а потім написав Євангеліє любові
Яків та Іоан просили Христа звести вогонь на самарянське селище. Минули роки – і молодший з них написав Євангеліє в прямо протилежному дусі.
Приховані смисли давньої молитви до Святого Духа
Розкриття значення заклику до Утішителя. Таємниці давньогрецьких термінів і повернення втраченої радості серед повсякденних скорбот.
Жебраки з Нагірної проповіді
Нам здається, що віра вимагає нескінченного запасу міцності. Але Христос приходить до тих, у кого більше не залишилося сил тримати удар, хто дійшов до межі своїх сил.
Таємний бунт проти духовної смерті та диктатури думок
Земна метушня перетворює людей на полонених нав'язливих думок. Святі отці відкривають єдиний шлях до виходу з цього смертельного сну.
Вогонь всередині потира
Ми звикли ставитися до Причастя як до благочестивого ритуалу. Але біля вівтаря на нас чекає лякаюча реальність зустрічі з живим Богом.