Недалеко от Нью-Йорка есть церковь, посвященная Буковинскому куреню ОУН
Церковь посвящена Буковинскому куреню ОУН
Вы не поверите, но недалеко от Нью-Йорка есть церковь посвященная нацистским коллаборантам, военным преступникам и палачам евреев - Буковинскому куреню ОУН. Эту церквушку в 1975 году построил командир этого формирования Петро Войновский, который бежал через Германию в США и жил там до своей смерти в 1995.
Войновский и его бойцы - организаторы и исполнители еврейских погромов и массовых убийств евреев в Киеве, Житомире, Виннице и многих других местах. Церковь принадлежит Украинской православной церкви в США.
На церкви мемориальная доска: «На вечную память про воинов Организации украинских националистов и воинов Буковинского куреня, которые полегли в борьбе против захватчиков земли украинской, эту церковь памятник воздвиг командир и проводник куреня, сотник Петро Войновский».
На сайте УПЦ в США описывается, как глава церкви Митрополит Антоний и прихожане провели там недавно богослужение в честь убийц и мародеров - Петра Войновского и Буковинского куреня.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.