«Прекрасное далеко» и нынешнее «жестоко»
Алиса Селезнева
Ровно тридцать пять лет тому назад, 13 апреля, Коля Герасимов нашел «Машину времени» и к нам прилетела Алиса Селезнева…
Прекрасное далеко, не будь ко мне жестоко… Все доброе, светлое, что было в нашем советском детстве - вечное. Разве не о покаянии у врат Рая говорят нам слова этой песни: «Прекрасное далеко, не будь ко мне жестоко?» Разве не об узком пути, ведущим в Жизнь Вечную, вопрошает ее автор: «А сегодня что для завтра сделал я ?» А разве не учил нас Буратино бороться с бесами, искушающими нас, как Кот Базилио и Лиса Алиса? А сколько раз нас уговаривал кот Леопольд «жить дружно».
Если посмотреть глазами Евангельской проповеди на все то лучшее, что было создано в культуре последнего периода советской истории, то мы несомненно услышим там голос Христа. Именно это «лучшее» учило нас добру, уважению к страшим, любви к людям, порядочности, честности. Что создано было творцами новой истории в качестве альтернативы? Что можно сегодня поставить, хотя бы сравнимо, рядом с добрыми фильмами, сказками, жизнеутверждающими песнями тех лет? Вопрос увы риторический…
Читайте також
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.
Коли святиню перетворили на попіл
Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.
Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»
Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.
Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри
Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.
Різдво без канікул
Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.