Господь даровал зрение ребенку во время крещения
Присутствовавших на таинстве очень воодушевило произошедшее
Сегодня крестил мать с сыном. Ребенку 4,5 года. Он слепой. В Москву приехали на операцию, которая может вернуть мальчику зрение. И вот они пришли креститься перед операцией.
Когда я начинал крестить, у меня промелькнула мысль: "Вот бы хорошо было, если бы Господь даровал зрение этому ребенку прямо сейчас, в крещении". Такое ведь бывало, например, у апостола Павла и князя Владимира. Я, конечно, понимал, что Господу лучше знать, кого исцелять и когда, и как. Поэтому, в общем-то, ничего такого не ждал, просто мысль промелькнула и всё. Но вот когда после крещения мальчика передали на руки крестному, он вдруг говорит: «Я вижу»!
Я, честно говоря, не знаю, как это комментировать. Ребенка, конечно, всё равно повезут в больницу и там осмотрят врачи. Возможно, всё равно нужна операция - я этого не знаю. Но вот что произошло на крещении, то описываю. Конечно, присутствующих родственников это очень воодушевило. Мальчика крестил с именем Сергий, а его маму с именем Наталья. Прошу молитв о них.
Читайте також
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади