Господь даровал зрение ребенку во время крещения
Присутствовавших на таинстве очень воодушевило произошедшее
Сегодня крестил мать с сыном. Ребенку 4,5 года. Он слепой. В Москву приехали на операцию, которая может вернуть мальчику зрение. И вот они пришли креститься перед операцией.
Когда я начинал крестить, у меня промелькнула мысль: "Вот бы хорошо было, если бы Господь даровал зрение этому ребенку прямо сейчас, в крещении". Такое ведь бывало, например, у апостола Павла и князя Владимира. Я, конечно, понимал, что Господу лучше знать, кого исцелять и когда, и как. Поэтому, в общем-то, ничего такого не ждал, просто мысль промелькнула и всё. Но вот когда после крещения мальчика передали на руки крестному, он вдруг говорит: «Я вижу»!
Я, честно говоря, не знаю, как это комментировать. Ребенка, конечно, всё равно повезут в больницу и там осмотрят врачи. Возможно, всё равно нужна операция - я этого не знаю. Но вот что произошло на крещении, то описываю. Конечно, присутствующих родственников это очень воодушевило. Мальчика крестил с именем Сергий, а его маму с именем Наталья. Прошу молитв о них.
Читайте також
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.
Алогічність любові
Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.
Справедливість не за ярликами
В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.
У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ
Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.