Як насправді відбуваються «церковні зміни» в с. Нова Мощаниця

Служба в с. Нова Мощаниця

Нещодавно на одному із Здолбунівських сайтів була написана текст-подяка вчителям Здолбунівщини, що вони є рушійною силою церковних змін. Як безпосередній учасник і свідок цих змін хочу розповісти, як усе відбувається насправді, на прикладі с. Нова Мощаниця де я, з своїм чоловіком-священиком, вірою і правдою служимо Богу і людям вже 23 роки.

Коли під час, так званого добровільного переходу в ПЦУ, двадцять здорових чоловіків (серед них були і вчителі) викидали силою з церкви стареньких жіночок, своїх же мам, бабусь, родичів, сусідів, односельчан, які все своє життя, кожної недільки, ходили до цього храму і молились за них же. А шановні вчителі їм розповідають, що ви неправильно молились все життя, тепер потрібно по іншому. Ви темні і «неграмотні» і нічого не розумієте. То скажіть мені, як від таких темних батьків народились такі розумні діти! Як ці ж вчителі всім розповідають, що все було мирно і добровільно, а пізніше по телебаченню обманюють, що них нападали сто «тітушок», а вони тільки захищались.

Коли наша громада облаштувала тимчасову церкву у церковному будинку і стала там проводити богослужіння, людей, які йшли молитись ображали, обзивали, залякували. Дійшло до того, що не можна спокійно зайти на сільське кладовище, щоб провідати своїх померлих родичів і прибрати могили. Вже на протязі місяця нам не дають і тут молитись, вимагають від священика вибратись негайно.

14 квітня вся новостворена громада, більшість серед них були вчителі, прийшли на подвір’я вже з погрозами, якщо не виберетесь - все потрощимо, поламаємо, не завадить нам навіть поліція, яка була присутня. Колишній фельдшер місцевого ФАПу, Куцеля Л.І., людина, яка давала клятву ні в якому випадку не завдавати шкоди здоров’ю людей, сказав батюшці: ми вас будем доти лякати по ночах, щоб ви не могли спати, допоки вас не заберуть в «дурку». (Це дослівно).

Еліта нашого села - вчителі, на чолі з головою парафіяльної ради, теж вчителькою Марчук О. В., та Артюховим Ю.В. сказали: «Батюшка не використовуйте людей – відступіться!». Відступіться, так просто, зрадьте тих людей, своїх прихожан, які не зважаючи на погрози йдуть на кожне богослужіння і з сльозами на очах просять: «Батюшечка, тільки не йдіть, батюшечка, хоч ви нас не залишайте!» От батюшка і терпить, і просить Бога і Матір Божу дати йому сили й терпіння нести свій хрест. Дуже шкода, що у нашій вільній, демократичній, правовій державі може бути така ситуація, що сім’ю, яка прожила і була прописана в будинку 20 років, можуть просто викинути на вулицю без суду тільки тому, що вона не того «патріархату». А люди, щоб відстояти своє право на віру, на молитву мусять цілодобово чергувати біля церковного будинку.

Шановні вчителі, я хочу вас запитати: а що ви можете навчити наших дітей своїм прикладом? Як ображати, залякувати, принижувати, обманювати людей, не поважати і гонити старших, наплювати на закони? Я хочу звернутися до всіх жителів села Нова Мощаниця: дорогі односельчани, перестаньте ворогувати, згадайте, ви ж воюєте з Церквою, а Церква – це добро, милосердя і Бог вчить нас любові до ближнього, навіть до ворога. А ще хочу подякувати всім тим людям (їх приблизно 120), які не зважаючи ні на що, залишаються вірними своїй вірі, своїй церкві. Терпіння всім нам та хай береже вас Бог. м. Наталія.

Читайте також

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.

Коли святиню перетворили на попіл

Храм підірвали, щоб стерти сліди грабежу. Німці знали час підриву — і зняли все на плівку. Через десятиліття хроніка знову спливла — щоб сказати правду за тих, кого намагалися змусити мовчати.

Від молитви до менеджменту: в Лаврі – нові «освітні програми»

Поки в Лаврі шукають «сакральне серце України», давня святиня перетворюється на майданчик експериментів: тепер тут пропонують «унікальні» курси з маркетингу.

Бути собою, коли всі збожеволіли: сила совісті і віри

Ми живемо у світі, де зло називають добром, а брехню — правдою. Ті, хто втратили совість, намагаються навчати нас моралі. Але навіть коли світ навколо зводить правду до божевілля, важливо не зраджувати Бога, свою совість і людяність. Бо істина — не там, де більшість, а там, де правда і Бог.

Різдво без канікул

Шкільні канікули у Рівному завершаться саме на свято Різдва за Юліанським календарем. Для багатьох родин це означає повернення до навчання замість спільного святкування важливого духовного свята.