Вимітайтеся, мамо! – клірик УПЦ розповів, як ПЦУ захоплює храми

Віряни захистили храм у Старих Кошарах від захоплення прихильниками ПЦУ

Один із колишніх настоятелів Свято-Іоанно-Богословського храму УПЦ в селі Старі Кошари Ковельського району Волинської області протоієрей Володимир Шкварок звернувся з відкритим листом до дітей і онуків своїх парафіян.

Лист про наслідки розколу на своїй сторінці в Facebook він адресував молодій мешканці села Іванці, а в її особі – і всім молодим жителям села, в якому прихильники ПЦУ погрожують на Великдень захопити храм.

СПЖ наводить текст звернення повністю:

«Мій лист, як колишнього настоятеля Івано- Богословської церкви Старі Кошари після подій суботи 20 квітня, коли була спроба захоплення храму представниками ПЦУ. Цей лист був написаний до моєї улюбленої сім'ї прихожан нашої парафії з Кошар, з котрою збереглися теплі відносини. Вірніше – до молодшого покоління цієї великої родини, а починалося все ще з твоєї, Іваночка, бабусі.

Іваночка, в мене в сім'ї, звідки я родом, було 5 дітей, я четвертий, так от: жоден з них, поки що, не приходив до мами з вимогою: тепер хата моя, ми "перереєстрували" - вимітайтеся. Кожна дитина, одружившись, побудувала собі житло, батьки помагали кожному. 

Саме така ситуація – "вимітайтеся, мамо", – відбувається в Кошарах. 

Ви всі діти тої церкви, але, прийти з папірцями, де зазначено, що батюшку, прихожан, які не погодились перейти в ПЦУ без їхньої згоди "перереєстрували" (я погоджуюсь, що ті хто мають свою думку мали право зареєструвати НОВУ громаду, паралельну) і вимагати: вимітайтеся- це те саме, що дитині прийти до мами з вимогою віддати хату, бо – я дорослий і маю кулаки. 

Я розумію, що ці мої слова не впливають на прийняті кимось рішення, хай роблять, як вважають за потрібне. Не розумію для чого Вам бути учасниками цього безчинства? Я був свідком суботньої події, я бачив тих усердних борців за храм, які лізли битися щоби його захопити, я знаю, які молитвенники з цих бійців за віру, свідчу, як сором собі, що саме я, мабуть, не навчив їх навіть "Богородице Діво, радуйся", не те, що "Символу Віри", але я з подивом бачив ненависть в їхніх очах, крик і погрози до о. Сергія (нинішнього настоятеля храму протоієрея Сергія Коренюка – Ред.).

Свідчу: це безбожники по природі. Запереч і приведи приклади їхньої віри. Мені наводили приклади господарських недоліків о. Сергія. Може це і правда, тоді і я попрошу "прокурорів" навести приклади недоліків духовних батюшки: може, мало молився за Вас, може, полінувався піти посповідати, може, не поцікавився проблемами життєвими, хворобами Ваших старих батьків, малих смертельно хворих дітей? Ні, і я знаю такі приклади його молитви зокрема і у Вашій сім'ї. Він Ваш батько, "батюшка" каже наш народ.Напевне, Він не ідеальний господарник, але я запитаю: ви від Бога просили Завгоспа, чи Батюшку?

Я знаю одну помилку о. Сергія – Він все робив САМ. Коли треба прибрати у храмі- йдуть обоє з матушкою, діток за руку - і миють, коли косити навколо храму - косу в руки і махає. І тут я Вас запитаю, де Ваша премудрість і любов до святині, чому теперішні "бійці" за церкву не стояли з косами рядами навколо храму? Маю і відповідь: храм треба ЛЮБИТИ, батюшку поважати, як БАТЬКА і думати: чим я ЩЕ можу допомогти. 

Це і є катастрофа Вашого села – байдужість. Щоби не бути голослівним наведу приклад, і Твоя мама, чудова людина і моя кума, повинна пам'ятати його. Коли народилась наша доця Олічка, мої прихожани виявили бажання приносити по 1 літрі молока в день почергово кожен двір, і скільки я не противився цьому, Вони наполягли, так продовжувалося деякий час, поки не прийшли з пропозицією закінчити цю благодійність. Причина? Народ православний був проти, з аргументом, що "краще я вилию цю літру молока під яблуню, ніж дам попові".Причому, жодних нарікань до мене, як священика, не було. Можу навести і інші приклади "любові" до попа, чи то любові попа, не мені нагадувати, ти була ще маленькою квіточкою, а мама пам'ятає. 

Підсумовуючи, скажу, що мені було сумно стояти і співати перед дверима церкви, бачачи, як ті люди, за яких ти просив, воюють проти тих, за яких ти просиш, мені ціна – копійка:)».

* * *

Конфлікт у Старих Кошарах триває з 5 квітня, коли сільська громада проігнорувала думку громади УПЦ і перереєструвала храм на честь святого апостола Іоанна Богослова на користь ПЦУ. 20 квітня розкольники спробували захопити храм. Віряни змогли відбити атаку, однак 23 квітня староста села Галина Шепшелей пообіцяла настоятелю отцю Сергію Коренюку, що якщо храм не віддасть добровільно, його заберуть силою на Великдень.

Читайте також