О письме иерарха Элладской Церкви по украинскому вопросу
Митрополит Кифирский Серафим
Вроде бы владыка особенно ничего нового не сказал о возникшем расколе при участии патриаршего престола в Стамбуле и гонении Украинской Православной Церкви (митрополит прямо пишет, что гонение в 21 веке устроили украинские власти и Константинопольская Церковь), ссылается на уже озвученные не раз Правила Церкви и логику святых Отцов, а также рассуждает о невозможности признать Церковью то, что признал Варфоломей таковым.
Однако, митрополит Серафим пишет это в форме Пасхального Послания всем иерархам Вселенской Церкви Православной с новым предложением: провести (неспешно) соборы в каждой Церкви отдельно и известить Полноту Вселенской Церкви о своих решениях, основываясь на Учении Церкви.
Предложение это появилось в силу того, что святитель увидел нежелание Фанара поступать по выбитом им же от других Церквей, праву на созыв Собора.
Читайте також
Як зовнішність ввела в оману у храмі
Хочете історію яка навчила мене не судити про людей по зовнішності?
Дві трагедії. Але які різні стандарти
Олександр Мацієвський перед розстрілом сказав: «Слава Україні!». Його вбивство побачив увесь світ. Про нього говорили політики, державні чиновники, українські та світові ЗМІ. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. І правильно. Тому що вбивство беззбройної людини — це трагедія і злочин.
Правда, про яку не хочуть говорити!
Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?