С Праздником, со слезами на глазах…
В Киеве отметили День Победы
И эту Победу мы чтим теперь каждый воскресный день. И каждый год отмечаем Пасхой. И понимаем, что далеко не всегда эта Победа отмечается всеобщим ликованием и салютами. А очень даже многим подобные Победы и вовсе не по душе…
За последние 30 лет мировыми политиками было посеяно достаточно зерен искривления истории, которые сейчас обильно прорастают полчищами сорняков. Но правду не спрятать. А истина будет до гробовой доски сверлить своим присутствием греховную природу каждого из нас.
Этот День Победы по праву, совести и историческому фактажу принадлежит воинам Советской армии. Простым солдатам и офицерам, которые порой голой грудью ложились на танки и пулеметы врага, защищая Отечество. Именно они сломали хребет гитлеровцам. Безусловно, при определенном участии (на определенном этапе) войск союзников, - это и их праздник тоже.
День примирения можно отмечать когда угодно, как угодно и кому угодно. У каждого есть право на свои дни. Даже у Вятровича.
А сегодня День Великой Победы. С чем и поздравляю всех нас. С Праздником, со слезами на глазах…
https://www.youtube.com/watch?v=OFmMEbroEeQ
Читайте також
На чиєму боці Бог — Росії чи України?
Духовні роздуми на основі Біблії Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.
Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого
Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.
Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова
Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?
Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність
7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.
Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність
В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади
Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій
Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.