Просим Бога проявить милость к тем, кто стоял насмерть во имя жизни

День Победы в Киеве

- благодарность, поскольку я знаю, что в случае поражения в той войне нашему народу было уготована отнюдь не райская жизнь; ничего придумывать не нужно, стоит лишь почитать о планах фашистов в отношении завоеванной Украины; поэтому я безмерно благодарен героям Великой Отечественной войны за то, что остались живы мои бабушки и дедушки, что родились мои родители, а затем и я. Благодаря павшим и выжившим я появился на свет. Появился свободным человеком, а не «унтерменшем»;

- гордость: то, что сделали наши предки не поддается никакой оценке; они сломили непобедимую армию, которая, играючи, втоптала в кровавую грязь половину Европы; они освободили не только свою, но и другие захваченные страны; они выдержали то, что другим казалось немыслимым. Пока мы будем помнить эту великую победу, мы будем оставаться народом, который не станет сводить все свои желания к тому, чтобы стать придатком какого-то интеграционного образования или считать за счастье подтирать задницы престарелым иностранцам;

- величие, ибо добиваться таких побед могут только великие народы. Поэтому я не намерен стыдиться Дня Победы, умалять его значение или с чем-то "примиряться". Я - потомок великих победителей, а не трусов, которые служили гитлеровцам или сдавались им без боя;

- молитва: я прошу Бога о том, чтобы если есть на то Его воля, пусть он дарует Царствие Небесное всем защитникам нашей Родины. Мы перед ними в неоплатном долгу. Однако в наших силах просить Бога проявить Его безграничную милость к тем, кто стоял насмерть во имя жизни.

Моя семья, мои дети всегда будут помнить о подвиге наших дедов!

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади