Путь Хама

Филарет Денисенко и Епифаний Думенко. Фото: Facebook

И, кстати, вот вам еще тема для размышления. 
Библия говорит нам о том, что Хам видя падение отца своего пошел и посмеялся с него и заработал себе проклятие. 

Думаю, что в какой-то мере отвечая на этот грех Хама, Бог дал людям через Моисея заповедь «чти отца твоего и мать твою». Чти такими как есть, даже видя их падение, потому что это твои родители, которые дали тебе путевку в жизнь.
И вот, что же мы видим? Все раскольники еще донедавна называли Филарета духовным отцом, чуть ли не угодником Божиим, строителем Церкви и т.д.

Теперь же они говорят: он согрешил против наших устремлений и наших понятий о правильном развитии ситуации, и поэтому мы публично заявляем, что он сволочь, подлец и негодяй. Мне одному кажется, что они повторяют путь Хама, публично унижая того, кого вчера с достоинством и гордостью называли своим отцом?

Читайте також

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади

Про подвійні стандарти та вибірковість церковних традицій

Уже не вперше український інформаційний простір вибухає дискусіями довкола церковних звичаїв. Особливо тоді, коли слова і діла духовних лідерів починають розходитися.

Алогічність любові

Вчинки істинної любові не піддаються логіці: вони слідують серцю, жертвують собою і відображають євангельську сутність Христа.

Справедливість не за ярликами

В Україні дедалі частіше замість доказів використовують ярлики. Одних таврують за приналежність, іншим прощають зраду. Коли закон стає вибірковим, справедливість перетворюється на інструмент тиску, а не захисту.

У ВКРАДЕНОМУ ХРАМІ ДО РАЮ НЕ ПОТРАПИШ

Ця фраза — не риторика, а моральне твердження: неможливо шукати спасіння там, де порушені заповіді. Слова «У вкраденому храмі в рай не потрапиш» нагадують, що святиня не може бути привласнена силою, адже те, що освячене молитвою і любов'ю, не належить людині, а Богу.