Те, кто не менял церкви как перчатки, делали правильно

Филарет Денисенко и Петр Порошенко. Фото: Facebook

Когда видишь быструю смену картинки - сначала с участием опухшего мужика в помятом костюме, выплясывающего вокруг томоса, а потом в виде седого старца, который вдруг сообщает, что томос уже не тот, - приходит состояние внутреннего покоя. Те, кто не бегал, куда прикажут партия и правительство, не визжал истошно, доказывая «историчность момента» и не менял церкви как перчатки, оставаясь верным себе, тот делал правильно.

Жизнь расставила все по своим местам гораздо быстрее, чем мы даже предполагали. И убедительно доказала в очередной раз: церковные вопросы должны быть отделены от жизни государства. В том числе, информационно, перестав быть основой для манипуляций и пропаганды, особенно мерзкой в устах людей неверующих и в церкви не бывающих.

Читайте також

Правда, про яку не хочуть говорити!

Сьогодні ми всі спостерігаємо дуже показову картину. Від пересічної людини до представників влади — майже всі приїхали. Навіть ті, хто не є віруючими або належить до іншого віросповідання, оглянули наслідки ракетного удару російської федерації по Успенському собору. І майже кожен назвав Лавру Святинею, яку потрібно берегти, захищати та виносити питання її збереження на міжнародний рівень.

На чиєму боці Бог — Росії чи України?

​Духовні роздуми на основі Біблії ​Це питання нині кричать на кожному кутку. І питають не від великого розуму чи простої цікавості — тут крик душі, лють, біль і пекуче бажання знайти бодай якусь опору в цьому бардаку.

Зусилля, що змінює: чому піст починається з простого

Останнім часом усе частіше звучить думка: мовляв, у пості головне — «не їсти одне одного», а те, що в тарілці, не має значення. Часто повторюють: їжа не віддаляє і не наближає до Бога, поститися треба «як виходить», і це взагалі другорядне.

Танці перед Вівтарем: що насправді відбулося у Троїцькому соборі Чернігова

Різдвяний перформанс у Троїцькому соборі Чернігова викликав гостру дискусію про межі допустимого в сакральному просторі. Чи є танці в храмі відродженням традицій, чи зневагою до святині?

Різдво чи день програміста: про віру, вибір і відповідальність

7 січня для багатьох — не просто дата в календарі, а питання віри й особистого вибору. Спроба надати цьому дню новий зміст змушує замислитися, без чого людині справді важко жити.

Ханукія в Україні: не традиція, а нова публічна реальність

В Україні ханукія історично не була традицією, але сьогодні її дедалі частіше встановлюють за участі влади